Село Городище 2 розташоване на південному заході від Луцька, обaбіч шосейної дороги Львів-Луцьк за 22 кілометри від обласного центру. Назва села Городище походить від давньоруського укріпленого поселення 'городища', залишки якого знаходяться за 300 метрів на захід від сучасного села в урощищі 'Вал'. Підтвердженням цього є архелогічні знахідки, що датуються Х-ХІІ століттям, зразки якого знаходяться у Волинському краєзнавчому музеї, і в музеї історії села. Сліди людського життя в даній місцевості сягають в далеку давнину, в епоху неоліту, свідками якого є знайдені знаряддя праці і речі домашнього побуту. У середині ХІІ століття поселення з невідомих причин занепадає. Найдавніші писемні відомості про Городище 2 відносяться до 1452 року, коли князь Лев Свидригайло віддав його разом з кількома іншими селами. На 1545 рік Городищем володіли пани Білостоцькі, в обов'язок яких входило забезпечення трьох замкових городищ. У податкових документах за 1570 рік названо п'ять власників села - Василя та Романа Білостоцьких, Богдана Смиковського, Гніздицького, і Василя Холинівського. Найбільша власність належала Василю Білостоцькому - 36 дворів, 30 городників, корчма, млин, який стояв до 1906 року. Була в той час і церква, бо серед платників податків названо і священника. Приблизно 400 років тому назад село було розташоване в районі Свято-Троїцького храму, який був збудований у 1779 році. На місці колишнього храму зараз знаходиться побудована у 1929 році нова церква, що є точною копією колишньої. В той час село нараховувало до сотні дворів. Посеред села стояла криниця-журавель, одна на все село. Сліди її збереглися до сьогоднішніх днів. Метрів триста південіше села протікала річка Нюрка, яка зараз називається Линівка. Проти церкви біля річки був великий водяний млин. У заплаві річки були великі джерела, які місцеве населення називало 'безоднями'. На схід від села через річку була висипана висока гребля і побудований міст. Сліди греблі збереглися і до сьогоднішніх днів. За кріпацьких часів 19 ст. всі землі і саме населення було власністю  поміщика Стерновського. У центрі села стояв його фільварок, обсаджений високими деревами. Хати в оселі стояли близько одна до одної. Протягом кінця дев'ятнадцятого початку двадцятого століття виникло кілька пожеж, які знищили значну частину села. Старожили села пам'ятають дві великі пожежі, які знищили фільварок Стерновського. В знак охорони від стихійних лих і хвороб селяни спорудили  пам'ятний хрест 'Фігура', який зберігається і досі. У 1910 році за Столипінською реформою селяни почали розселятися на хутори. Землю надавали на одне господарство пропорційно 'їдокам'. Але вже у 1912 році почали виділятися куркульські господарства, які скуповували землю в маломіцних господарів. У селі вже було кілька селянських господарств. Хутори простягалися в східному напрямку від села двома лініями довжиною по 4 кілометри.  Біля церкви була побудована церковно-приходська школа, в якій працював один учитель. В цей час викладали у школі арифметику, релігію та церковно-слов'янську мову. Під час першої світової війни через село проходила лінія фронту. Саме тут відбувалися важкі бої, які тривали 6 місяців. Частина села була спалена. В цей час згоріла приходська школа. Про важкі бої свідчить могила російських солдат, що знаходиться поблизу села Угринова.
З 1921 по 1939 рік село знаходилось під владою Польщі. За польського панування селяни жили дуже бідно, кращі землі належали поміщику Зволінському і польським колоністам. Населення терпіло національний гніт. Школи на той час не було. Більшість населення було неписьменним.  
У 1939 році Городище-2 в складі західноукраїнських земель було приєднане до Радянської Укрїни. Землю роздали селянам, побудували школу.
У роки другої світової війни з 1941 по 1943 рік село попало під німецьку окупацію. В навколишніх лісах діяли невеликі партизанські загони, а також боївки УПА. Учасниками УПА були і городищани,які вели нещадну боротьбу з німецькими окупантами, і були репресовані в Сибір. Школа на під час окупації була закрита, навчання відновилося в 1944 році, в якій навчали три вчителі.
У 1941-1947 роках був організований колгосп 'Більшовик', у 1949 році утворений колгосп 'Перемога'. Його організатором був К.П.Ковальчук. У 1955 році відкрито семирічну школу. У 1992 році побудоване нове приміщення школи.
ГОРОДИЩЕ-2. Адреса. 45656, Волинська обл., Луцький  район, село Городище (Городищенська с/р), ВУЛИЦЯ ШКІЛЬНА, будинок 35