ВСТУП
Життя вимагає від вихователя високого рівня соціально-педагогічної компетентності, що дозволить дітям успішно інтегрувати у сучасний соціум.
Діти вимагають любові, захищеності, передбачуваності середовища, послідовності, стабільності, спілкування, емоційного переживання, розуміння світу і себе в ньому.
Базова програма «Я у Світі» ставить завдання не обтяжувати дитину знаннями,а саме розвивати.
Всебічно розвинена дитина - це та, яка у сучасному світі засвоєними знаннями вміє скористатись, оперує ними, застосовує їх у розв'язанні певних життєвих проблем. Дитину слід навчати бачити світ у взаємозв'язку всіх його компонентів. Навчати логічно мислити, що сприяло б формуванню у дитини цілісної картини світу, активізувало пізнавальні здібності, вміння розмірковувати, встановлювати причинно - наслідкові зв'язки, робити прості умовисновки.
Діти наділені всіма органами чуттів пізнавати світ. Очі, вуха, ніс, рот, шкіра-це ворота, через які проходить інформація із зовнішнього світу до внутрішнього світу дитини.
Ставлення малюків до будь-чого формується під впливом знань, не можна любити те, про що не знаєш.Працюючи з дітьми різного віку, вихователь мусить добре продумувати, як подати інформацію, щоб була доступна для молодшого і - новою, цікавою для дітей старшого віку.Це не завжди просто. Діти ж такі різні. Кожна група з якою працюю чимсь особлива. Одні швидко розуміють, самі роблять висновки, ініціативні, все їм цікаво. Інші приходять у групу не вміючи, здається, елементарного, їх нічого не цікавить. Як првильно вчинити вихователеві? Базова програма дає відповідь на це питання. Вихователь не порівнює досягнення одного малюка з іншими, а оцінює кожного в його власному зростанні. Порівнює вчорашнього з сьогоднішнім, в когось цей процес проходить швидше, в когось затягується. Та цілісний розвиток дитячої особистості відбувається саме через взаємозв'язок всіх його складових: фізичний, пізнавальний, мовленнєвий, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, художньо-естетичний та креативний.
Образотворче мистецтво сприяє всебічному розвитку особистості.
А такий вид образотворчої діяльності, як ліплення заслуговує на особливу увагу. Це цікаво і корисно, допомагає розвивати естетичний смак, долучає до світу прекрасного, дозволяє відчувати єдність, гармонію. Ліпити можна використовуючи сніг, гіпс, глину, пластилін, солоне тісто. Останнє і використовую у своїй роботі.

З історії тіста.
Солоне тісто останніми роками стало дуже популярним матеріалом для ліплення. Робота з ним приносить велику радість і задоволення. Тісто - чудовий матеріал для мистецтва. Українці цим користувалися здавна.
Навесні майже по всій Україні господині віками пекли «жайворонків» і посилали з ними дітей закликати весну та пташок з вирію. На Полтавщині роблять їстівні іграшки з тіста, даруючи потім малечі. А на Різдво маленьких колядників обдаровували великими пряниками, дуже яскравими-рожевими, блакитними, жовтими. Пряники мали рельєфний малюнок, що видавлювався за допомогою рельєфних дощок та мав геометричний чи рослинний орнамент. З тіста робили для дітей іграшки: коники, пташечки, свищики і, навіть, ляльки, котрих одягали в пошиті чи ткані платтячка.
Вироби із тіста не тільки стародавня традиція українського народу. У Скандинавії, Німеччині виготовляли на Різдво і Пасху з солоного тіста сувеніри: різні підкови, кільця, медальйони, вивішуючи їх у вікнах та на двері. Люди вірили, що вони принесуть їм щастя, успіх, убережуть їх від всякого лиха.
У Східній Європі популярні великі картини з тіста.
У Греції, Іспанії хлібні вінки, прикрашені красивими орнаментами, кладуть на вівтар під час святкувань на честь Богоматері.
Картини слов’ян не розфарбовують.Вони мають колір звичайної випічки.
Хоча вироби із тіста – стародавня традиція, їм знаходиться місце в сучасному світі, адже зроблене руками і екологічно чисте, воно несе позитивну енергетику і високо цінується.
Останнім часом солоне тісто ввійшло в наше життя картинами, сувенірами, підсвічниками, скульптурою малих розмірів, що й не дивно, бо є чудовим матеріалом для ліплення і має свої переваги над глиною, гіпсом, пластиліном.
Спрбувавши працювати на заняттях з образотворчого мистецтва з солоним тістом, я переконалась, що це дуже цікаво не лише мені,а й дітям, причому і старшим, і молодшим. Ми почали використовувати тістопластику і поза заняттями.Адже це і зручно, і безпечно.

ПЕРЕВАГИ СОЛОНОГО ТІСТА:
-екологічно чисте,
-можна приготувати в будь-який момент, не витрачаючи зайвих грошей,
-не лишає слідів на руках, легко миється,
-не забруднює одяг, парти,
-безпечне при попаданні до рота (спробувавши раз, дитина більше не тягне в рот-солоне),
-можна сушити в духовці, на повітрі,
-фарбувати будь-чим: акварелями, гуашшю, фломастерами,
-покривши фарбовані речі лаком-збережеться на століття,
-можна гратися готовими виробами.

ПРИГОТУВАННЯ ТІСТА:
Рецепт №1:
1 склянка солі,
2 склянки борошна,неповна склянка води.
Рецепт №2:
1склянка муки, ¾ склянки солі, 5 ст. ложок рослинної олії,
Трохи теплої води і крохмалю.

Рецепт №3.
1 частина солі,
2 частини борошна,
1-2 столові ложки сухого шпалерного клею,
І ще можна додати 1 столову ложку олії.

Рецепт №4.
2 склянки борошна,
0,5 склянки крохмалю,
0,5 склянки солі «Екстра»,
1 столова ложка лимонної кислоти,
2 столові ложки олії.
Поступово додавати воду (2 склянки) і добре перемішати.
Поставити на вогонь, проварити не перестаючи перемішувати.
За бажанням додати барвники.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ТІСТОМ
Організовуючи діяльність дітей (заняття,гру) стараюсь керуватись такими педагогічними вимогами:
1.Виконання будь-якого виду праці спрямоване на вирішення завдань всебічного розвитку, формування знань, розвитку допитливості, вихованню терпіння.
2.Праця має бути мотивованою, якщо дитина розуміє, для чого це робиться, то не лишиться байдужою.
3.Праця має відповідати віковому навантаженню (адже група різновікова) . Певне досягнення, успіх принесе дитині емоційний комфорт.
4.Робота має бути систематичною, добре організоване робоче місце з заздалегідь підготовленими матеріалами, інструментами . Кожна дитина по можливості прибирає своє робоче місце, миє руки.

ЗАВДАННЯ, ЩО СТАВЛЮ ПЕРЕД СОБОЮ:

1.Формувати у дошкільнят вміння помічати красу в природі, людях, праці, слові, мистецтві.
2.Навчати любити будь-яку працю.
3.Розвивати вміння спілкуватися з дорослими і ровесниками.
4.Формувати в дошкільників допитливість, давати їм можливість досліджувати, висловлювати свою думку, аргументувати її.

Ліплення-це така діяльність, котра доступна всім вихованцям. Навіть діти раннього віку прагнуть наслідувати дії старших. Саме з раннього дитинства слід приділяти увагу розвитку дрібної моторики. Учені довели, що рухливі імпульси пальців рук впливають на формування «мовленнєвих» зон і позитивно діють на кору головного мозку дитини.
Граючись тістом і маніпулюючи ним , дитина вчиться наслідувати рухи дорослого.Вчиться хапати. Співвідносити дії, поєднуючи два предмети чи кілька частин одного. Працюючи пальчиками, кистю руки малюк стимулює процес мовленнєвого і розумового розвитку, зміцнює м'язи, готує руку до письма. Крім того, заняття з ліплення впливають на загальний розвиток малюків, допомагають ставати впевнінішими, самостійнішими.

ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ З ТІСТОМ
1. Тісто готують заздалегідь (звичайно, якщо не ставлять собі за мету, щоб діти побачили сам процес приготування тіста).
2. Молодшим дітям сформувати брусочки чи кульки, а старших привчати брати з загальних кусків стільки тіста , скільки необхідно для певної деталі чи всієї роботи.
3. Підготувати дітям пластикові чи дерев’яні дощечки, на яких качатимуть тісто.
4. Слід мати невеликі блюдця з водою, вологі ганчірочки чи серветки.
5. Необхідно заготовити дерев’яні палички, якими потім наносять візерунок чи певні заглибини, лінії, контури. Можна використовувати різні за формою печатки для обробки чи прикрашування поверхні. Замість них можна використовувати старі пензлики без ворсу,котрими вже не малюють. Їх можна з одної сторони заокруглити, а з другої зробити «лопаточку».
6. Якщо робиться картинка, то підготувати цупкий папір (дощечки) на кожну дитину.
7. Клей ПВА, пензлики і розетки для клею.
8. Фарби, тонкий і широкий пензлики, посуд для води (якщо планується розфарбовування зразу ж).

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1.Якщо ліпимо фігурки, то виготовляємо спочатку великі деталі, а тоді способом примазування чи прищіпування кріпимо дрібні деталі.
2.При виготовленні картинки- спочатку наносим задум на папір (картон, дошку).
3.Наносим клей ПВА, тоді з тіста формуємо певну деталь і приплюскуючи прикладаємо на поверхню паперу чи дощечки (фанери).
4. Спочатку ліпимо ті деталі, котрі знаходяться далі, а потім ті, які
ближче до нас.
5.Після нанесення крупних деталей, поверх накладаємо дрібніші, змазавши теж клеєм площу на яку кріпитимемо деталь.
6.Зробивши основне завдання, прикрашаємо наш предмет лініями, візерунками, робимо це паличками чи печатками. Можна прикрасити використаним стержнем, виколовши дірочки (сир у сороки чи мишки), можна пальчиками методом вдавлювання, олівцем чи ручкою, а можна розрізавши стекою.
7.Готовий виріб сушим чи запікаємо, при необхідності розфарбовуємо.Знову сушимо і покриваємо лаком.
8.Якщо не плануємо лакувати виріб, то до фарб додаємо клей і воду, далі наносим це на виріб.

ВПРАВИ З ТІСТОМ:
1.Відщипувати шматочки двома пальчиками.
2. Ляскати по тісту,приплющувати долонькою.
3. Катати ковбаски долонькою і окремо кожним пальчиком.
4. Залишати на тісті відбитки пальців.
5. Поєднувати з іншими матеріалами (квасолею, горохом, різною крупою,гілочками,соломою, вермішеллю, жолудями і т.д.).
6. Ліплення колечок і нанизування їх на шнурочок.

Діти можуть досліджувати «таємницю тіста», «таємницю води і муки».Проводячи досліди з мукою та водою, діти самі роблять висновок, що коли брати муки більше,ніж води, то вихоходить тістечко густеньке, якщо ж навпаки-рідке.До них приходить відкриття, яке запам'ятовується і сприймається свідомо: тісто може бути ріденьким, як молочко, густішим, як сметанка і «твердим пластиліном».
Працюючи з тістом, роблячи фігурки чи картинки можна зайнятися розвитком мовлення, розвитком фонематичного слуху, логопедичною роботою, адже діти люблять «озвучувати» свою діяльність.Для цього можна використовувати художню літературу, народну мудрість, я часто використовую власні, що з'являються в певній ситуації, скоромовки, чистомовки, загадки, віршики з певними звуками (див. додаток).
Діти люблять спілкуватися, люблять, коли до них звертаються лагідно, слухають їх, дивлячись у вічі. В цьому відчувають захищеність, надійність, затишок. Їм стають близькими явища, предмети, переживання, вболівання за товариша. Саме через спілкування педагога з дітьми і відбувається виховний процес.
Під час ліплення руки дітей постійно перебувають завантажені корисною справою, цим підтримується і підсилюється інтерес до сприймання інформації, що сприяє засвоєнню певного матеріалу, набуття навичок, запам'ятовування тексту твору, вивчення певних правил поведінки.
Якраз з допомогою тіста можна вивчити чи закріпити математичні характеристики предметів: «більше-менше», «1-багато», «частина-ціле», «такий-не такий», закріпити лічбу в прямому і зворотному порядку

Дитяча творчість.

Приготування тіста.
Колективна образотворча діяльність не завжди у вихователів сприймається однаково, можливо, декого й лякає значна попередня організаційна робота. Та в різновіковій групі колективна творчість існувати мусить. Бо ж тільки зі старшими намагаєшся «відділитися» - малеча вже тут, як тут. Намагаєшся приділити увагу меншим, як з'являються «наставники» зі своїми підказками та ідеями. Напевно, саме це і робить цікавим життя в групі. Малеча тягнеться за старшими, а старші діти мають можливість кимсь опікуватись. І діяльність стає спільно-індивідуальною. Тут кожна дитина повинна бути задіяна і вихователь продумує, яку ж саме частину спільного завдання повинна виконати конкретно кожна дитина. Індивідуальний результат стає часткою колективної композиції. Внесок кожного учасника стає надбанням спільним. А як радіють діти, що гуртом зробили велику справу! Колективна робота їх не тільки поєднує, зближує, а й дає глибоке емоційне враження.
Ліплення, як один з видів образотворчого мистецтва- цікава і корисна діяльність, під час якої дошкільнят залучають до світу прекрасного. В них формується естетичний смак, креативність, що дозволяє відчувати єдність, гармонію навколишнього світу і часто несе в собі деякі психотерапевтичні елементи – зацікавлює, відволікає, заспокоює.
Тістопластика є чудовим видом лікування-арттерапією, тобто, одним з видів лікування мистецтвом. Виявляється, такий метод лікування існує з давніх давен і є всесвітньо відомим. Багато людей його використовують, щоб зняти накопичену емоційну напругу, заспокоїтися, зосередитись, зберегти здоров'я для своєї життєдіяльності в майбутньому.

Діти наділені всіма органами чуттів пізнавати світ. Очі, вуха, ніс, рот, шкіра-це ворота, через які проходить інформація із зовнішнього світу до внутрішнього світу дитини.

Ставлення малюків до будь-чого формується під впливом знань, не можна любити те, про що не знаєш.Працюючи з дітьми різного віку, вихователь мусить добре продумувати, як подати інформацію, щоб була доступна для молодшого і- новою, цікавою для дітей старшого віку.Це не завжди просто. Діти ж такі різні. Кожна група з якою працюю чимсь особлива. Одні швидко розуміють, самі роблять висновки, ініціативні, все їм цікаво. Інші приходять у групу не вміючи, здається, елементарного, їх нічого не цікавить. Як првильно вчинити вихователеві? Базова програма дає відповідь на це питання. Вихователь не порівнює досягнення одного малюка з іншими, а оцінює кожного в його власному зростанні. Порівнює вчорашнього з сьогоднішнім, в когось цей процес проходить швидше, в когось затягується.
Образотворча діяльність сприяє всебічному розвитку особистості

Розробки занять з ліплення

Заняття 1.ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ. ПОНЯТТЯ ФОРМИ
Тема. КОЛО З ПЛАСТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
Мета: закріпити визначення поняття «коло»; продовжити формувати вміння скочувати пластичні матеріали долоньками на дощечці; знайомити дітей зі способом зображення предметів округлих форм; закріпити вміння ліпити знайомі предмети, користуючись засвоєними прийомами ліплення; розвивати моторику руки; формувати вміння включатися в ігрову ситуацію; розвивати вміння слухати пояснення вихователя, правильно відтворювати запропоновані дії; розвивати самостійність та творчі здібності; виховувати в дітей моральні якості (бажання зробити приємне).
Обладнання й матеріали: тісто (пластилін, глина), дошки для ліплення, серветки, коржики та печиво. Тип заняття: інтегроване.
Прийоми й методи роботи: прийоми ліплення — «скочування», «розкачування», художнє слово; гра, обігравання виконаних робіт.
Підготовка до заняття: приготувати тісто, провести бесіду про про¬фесію кухаря.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Звучить музика. Вихователь демонструє малюнки — кухар у ковпаку та фартуці.
Вихователь. Подивіться, хто сьогодні завітав до нас.
КУХАРКА
Я у білому халаті
З черпаком пройдусь по хаті.
Біля плитки зупинюся,
Всі каструлі роздивлюся.
Мама каже: —
Кинь гуляти!
Будем книжечку читати! —
Не гуляю я, матусю,
А на кухарку учуся!
Вихователь. Що на голові у кухаря? Діти. Ковпачок.
Вихователь. А чому кухареві треба бути в ковпаку? Діти. Щоб волосся не потрапило до їжі. Вихователь. А це що? (Показує на малюнку на одяг кухаря.) Діти. Це фартух, щоб не забруднитися.
Вихователь. Подивіться, у кухаря закочені рукава. Він щойно вимив руки. А чи знаєте ви, як треба мити руки?
Руки треба чисто мити,
Рукава слід закотити.
Рукава хто не закочує,
У воді їх змочує.
Вихователь. Дуже добре, що сьогоднідо нас у гості завітав саме кухар. Бо саме сьогодні в ляльки Марійки день народження, і вона запросила нас до себе в гості. Подивіться: у нашій групі є все, що треба,— чашки для чаю, всілякий посуд, але пригощати гостей нічим.
Давайте допоможемо Марійці та приготуємо для неї'частування.
Допоможете?
III. Вивчення нового матеріалу
Вихователь. Яке частування ми з вами приготуємо? Хай це будуть бублики, печиво, коржі з маком. Сідайте та починаймо працювати.
Діти сідають за столи. Вихователь показує дітям формотворчі рухи. Діти виконують скочувальні та розкачувальні рухи. Вихователь надає індивідуальну допомогу.
Вихователь (коментує процес). Хто любить працювати, той без діла не сидить. Чудний бублик: кругом об'їси, а всередині дірка.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Виготовлене частування діти кладуть на тацю та йдуть у гості до ляльки Марійки. Вітаються з нею та поздоровляють із днем народження.
КОРЖІ З МАКОМ
Тринди-ринди!
Коржі з маком.
Тринди-ринди! Калачі.
Посварились риба з раком
В нашій річці уночі.
А раненько риба з раком
Весело мирилися,
Бо смачненьких коржів з маком
Досхочу наїлися.
Зображувальна діяльність у дошкільному навчальному закладі
V. Підсумок заняття
Вихователь разом із лялькою приймають частування. Вихователь (аналізуєроботи дітей, використовуючи народні прислів'я та приказки):
Які майстри, така й робота;
З однієї печі, та не однакові калачі;
Видно, що кума пироги пекла, бо й ворота в тісті.
Як продовження вивчення теми можна провести заняття з соціального розвитку, присвячене поведінці за столом.
КУХАР
Щедрий кухар усіх нас
Пригощає пиріжками,
Він готує плов і квас,
Кашу й борщ із пампушками!

ЗАНЯТТЯ.2КОШИК З ГРИБАМИ.ПОНЯТТЯ ФОРМИ
Тема. ЛІПЛЕННЯ
Мета: закладати основи екологічного виховання; дати знання в галузі охорони природи; продовжити закріплювати початкові знання про пластичні матеріали; формувати вміння виконувати задані форми з пластичних матеріалів; активізувати пізнавальну діяльність у процесі спілкування з природою; збагатити емоційно-чуттєву сферу дитини; формувати елементарні уявлення про цілісність живої природи й людини.
Обладнання й матеріали: іграшка (лісовик), зображення або муляжі грибів, дошка для ліплення, тісто (пластилін, глина), стеки, гриби з картону для гри.
Тип заняття: інтегроване.
Прийоми й методи роботи: прийом ліплення «скочування», «розкачування», художнє слово, гра, обігравання виконаних робіт.
Підготовка до заняття: підготувати тісто (або пластилін) до початку заняття.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Вихователь. Сьогодні ми знову вирушаємо на прогулянку до лісу. Нехай наша група перетвориться на лісову галявину.
Подивіться, грізний дід не пускає за поріг. Це дід Лісовик, лісу захисник. Він до порядку звик, дерева доглядає, тваринам допомагає, всі лісові таємниці знає. Хто лісових порядків не знає — того Лісовик до свого лісу не пустить.
А як будемо ми поводитися чемно, будемо уважними та кмітливими — Лісовик може нам багато цікавого розповісти.
Тільки спочатку треба його лісові загадки відгадати.
Руда, руда рудиця
Рудим хвостом гордиться,
В неї шуба — найпишніша,
В неї вдача — найхитріша.
Пишається, чепуриться,
А зовуть її …(Лисиця)
Невеликий, проворненький,
То сіренький, то біленький.
Стрибки-стрибки по піску,
Стрибки-стрибки по сніжку,
Довговухий побіганець І
Із хвостом куценьким...
(Заєць) Т. Коломієць
Узимку спить,
Улітку вулика ворушить? (Ведмідь)
Якщо цих звірів у лісі зустрінете, ви їх не лякайте, камінням і палками в них не кидайте. Мало їх у лісі залишилося. А за це ліс вам віддячить. Під кожним кущем приготує для вас подарунки.
Я ХОДИВ СЬОГОДНІ В ЛІС
Я ходив сьогодні в ліс,
Я грибів до вас приніс.
Повний кошик із верхом,
Ще й накритий лопухом.
Є у ньому сироїжка,
І опеньок-тонконіжка,
І лисичка невеличка, »
І товстий боровичок,
І засмаглий маслючок...
А оце ось хто такий?
Мухоморище старий!..
Ти чого заліз сюди?
Геть із кошика іди!
Т. Коломієць
III. Вивчення нового матеріалу
Вихователь. Які гарні гриби! (Разом з дітьми розглядає й називав гриби на малюнку або фотографії.)
Народився під дубком
І накрив себе листком.
Щоб його тобі знайти,
Треба довго лісом йти.
Г. Чубач
Але якщо ми зірвемо їх усі, тоді лісовим звірятам — білочкам їжачкам — нічого буде їсти.
Що ж робити? Давайте виліпимо гриби з пластиліну (тіста).
Візьмемо шматочок пластиліну (тіста). Розімнемо його в пальчиках. Нехай він зігріється теплом наших долоньок.
Вихователь показує порядок виконання дій: як виготовити спочатку ніжку, а потім шляпку гриба. При цьому він допомагає кожній дитині відчути силу натиснення й напрямок руху, керуючи ручкою дитини.
Діти виконують роботу спочатку під керівництвом вихователя, а потім самостійно. Вихователь звертає увагу дітей на те, що грибочків треба багато, щоб вистачило усім звірятам на довгу-довгу зиму.
Спочатку треба зробити ніжку грибочка, щоб він міцно стояв на землі. Тепер зробимо шляпку. Подивіться на малюнки — шляпки у грибів такі різні: й рожеві, й червоні, й коричневі. Бо вони допомагають грибочкам ховатися попід листячком.
IV. Закріплення вивченого матеріалу Гра «Збери гриби»
На підлозі розкладаються вирізані з паперу зображення грибів. Вони розрізняються розмірами та кольором. Діти повинні зібрати гриби однакового розміру та кольору до кошика. Спочатку збирають один вид грибів. Більші гриби збирають до великого кошика (коробки), а менші — до маленького. Вихователь розповідає дітям про їстівні та отруйні гриби. Пояснює, що мухоморів не треба чіпати, бо вони є ліками для деяких лісових звірів. Гра розвиває спостережливість, увагу, координацію рухів.
V. Підсумок заняття
Очікуваний результат
Зацікавленість дітей процесом ліплення. Закріплення первинних навичок ліплення. Надання первинних знань про навколишнє середовище.

Заняття 3.ЗИМОВИЙ КАЗКОВИЙ ЛІС
РОЗВИТОК ГРАФІЧНИХ НАВИЧОК
ТЕМА 3. ПОНЯТТЯ ЛІНІЇ. ВАРІАТИВНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ
Мета: закріплювати вміння ліпити дерева із пластичних матеріалів, засвоєння техніки пластинографії, поняття «пейзаж»; спонукати дітей до самостійного визначення форми предмета й використання відомого способу зображення в новій темі; підводити їх до розуміння узагальненого способу зображення й оцінювання малюнків; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, співставляти, знаходити однакові за формою зображення; розвивати дрібну моторику; виховувати спостережливість, допитливість; закріплювати вміння слухати вихователя, відповідати на запитання й виконувати запропоновані завдання.
Обладнання й матеріали: тісто (пластилін, глина), дошки для ліплення, серветки, водоемульсійна фарба, картон з налепленими шматочками пластичного матеріалу, фонограма «Лісові голоси», стеки.
Тип заняття: результативне.
Методи й прийоми роботи: художнє слово; гра, обігравання малюнкіїі, виконаних дітьми.
Підготовка до заняття: з розділу «Роздавальний матеріал» копіюються малюнки.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Вихователь показує дітям ілюстрації, що зображують ліс, та пропонує відгадати загадки.
Вихователь (декламує):
Є в людей зелений друг,
Гарний та веселий,
Простяга він сотні рук
І тисячі долоньок.
Навесні веселить, улітку холодить,
Восени живить, зимою зігріває.
Мабуть, ви вже чули, що ліси називають по-різному: все залежить від того, які дерева в ньому ростуть. Якщо в лісі ростуть ялини, не ялинник, ліс, де ростуть дуби,—діброва, а якщо навколо сосни, то ми потрапили до соснового бору. Берізки збираються разом у березовім гаї гай осик називають осичняки, горіховий — ліщинники. Але зазвичай у лісі ростуть разом всілякі дерева, тоді його називають мішаним лісом. Ось такий ліс ми й намалюємо. Давайте починати.
III. Вивчення нового матеріалу
Звучить музика, вихователь пропонує дітям закрити очі.
Вихователь. Уявіть собі, що ви потрапили на острівець зимового казкового лісу й побачили там незвичайні дерева — білі, великі, що виблискують сріблом під сонцем.
А зараз розплющте оченята і ще раз згадайте, які дерева бачили в лісі.
Вихователь пропонує дітям зайняти свої робочі місця. Сьогодні нам допоможе техніка пластинографії. Ця незвична назва підказує, що ми будемо малювати кольоровим пластиліном.
Вихователь показує, як зображення спочатку моделюється на картоні, а потім примазується пальцями. Стекою видаляється зайвий пластилін, оформлюється контур зображення.
Звучить аудіозапис «Лісові голоси».
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Діти самостійно малюють свій куточок казкового лісу. Вихователь у процесі малювання індивідуально обговорює з дітьми композицію малюнка. Нагадує, що дерева в лісі різні за розміром, віком. Коли дитячі роботи завершені, вихователь покриває їх водоемульсійною фарбою.
V. Підсумок заняття
Вихователь. Діти, погляньте на свої роботи. Складається враження, що ми потрапили до зимового лісу.
Вихователь разом із дітьми аналізує виконані зображення. Діти бачать помилку, підказують, що треба зробити.
Давайте склеїмо разом усі наші роботи, зробимо ширму «казковий ліс», щоб прикрасити нею наше помешкання. Молодці, добре попрацювали!
Наприкінці заняття діти отримують подарунок від мешканців зимового лісу
(варення).
ОСІННІЙ ЛІС
В лісі тихо-тихо,
Золота пора: 
Хто збира горіхи,
Хто гриби збира.
Я — листки збираю.
Загуде зима,
Розкладу гербарій —
І зими нема.
О. Орач

Заняття 4.НІС ДЛЯ СНІГОВИКА ПОНЯТТЯ ФОРМИ
Тема. ПЕРЕТВОРЕННЯ ФОРМИ
ВАРІАТИВНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ (ЛІПЛЕННЯ)
Мета: формувати поняття «перетворення форми» й навички скочоя,) вання та розкачування пластичних матеріалів між долонями; розвивати вміння аналізувати; розвивати дрібну моторику; формувати вміння на зивати персонажів казки; продовжувати розвивати інтерес до ліплення виховувати доброзичливе ставлення до ігрових персонажів; викликати співчуття до них і бажання допомогти; закріплювати вміння слухати вихователя й виконувати запропоновані завдання; формувати епостереження, окомір.
Обладнання й матеріали: іграшкове зайченя, фланелеграф, демонст раційні таблиці, дошка для ліплення, тісто (пластилін, глина), стеки серветка для витирання рук, шматочки свіжої моркви.
Тип заняття: інтегроване.
Методи й прийоми роботи: прийоми ліплення — «скочування», «розкачуваня»; художнє слово; гра, обігравання виконаних робіт.
Підготовка до заняття: підготувати роботи, виконані на попередньому занятті.
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Вихователь показує дітям на фланелеграфі зображення сніговика, а потім з допомогою іграшкового зайчика ховає морквину.
СМАЧНЕ СНІДАННЯ
У дворі під Новий рік
Хизувався Сніговик: —
Із великої морквини
В мене ніс, як в Буратіно!
Зайчик двором пробігав,
Той великий ніс украв.
І тихцем, без хизування,
Він зробив смачне снідання.
Г. Чубач
Тепер сніговик все може бачити й навіть розмовляти,
Вихователь. Давайте допоможемо сніговикові. Зробимо для нього нову морквину.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Діти сідають за столи.
Вихователь показує дітям формотворчі рухи.
Діти качають між долонями спочатку кружечки, а потім з допомогою прийому «нерівномірного розкачування» виготовляють морквинку.
Вихователь надає індивідуальну допомогу.
Вихователь. А де ж у нашого сніговика вічка? Ротик? (Робить їх стекою.) Тепер сніговик все може бачити й навіть розмовляти.

IV. Закріплення вивченого матеріалу
Вихователь. Зрадів великий сніговик. Але що ж робити, якщо знов прибіжить зайченя? Зараз надворі зима: Немає в зайченяти ніякої їжі. Він, бідолашний, зовсім голодний. Давайте наробимо ще моркви. Прибіжить зайченя, сніговик зможе його пригостити.
Діти виконують додаткове завдання самостійно. Можна запропонувати їм зробити зелені хвостики для моркви, щоб вона була більш схожа на справжню.

Гра «Грайливе зайченя»
До стіни прикріпити паперове зображення сніговика. Прикріпити до нього шматочки двостороннього скотчу (за кількістю дітей у групі). Виготовити з кольорового картону зображення моркви.
Діти по черзі або парами відносять морквинки в подарунок сніговикові, стрибаючи, як зайченята.
V. Підсумок заняття
Наприкінці заняття сніговик пригощає кожну дитину морквою.
З дитячих робіт формується виставка. Вихователь разом із дітьми аналізує виконані роботи та допомогає виправити помилки.

Заняття 5. ЛИСИЧКА ТА ЖУРАВЕЛЬ.
ЗНАЙОМСТВО З МАТЕРІАЛАМИ ТА ІНСТРУМЕНТАМИ Тема. ЛІПЛЕННЯ: СКОЧУВАННЯ, РОЗКАЧУВАННЯ
Мета: закріпити вміння скачувати пластичні матеріали; спонукати дітей до самостійного вибору кольорів тіста відповідно до власного задуму; формувати вміння включатися в.гру; закріплювати вміння слухати пояснення вихователя й правильно повторювати запропоновані дії.
Обладнання й матеріали: робочий зошит, демонстраційні таблиці, дошка для ліплення, пластилін (кольорове тісто), стеки, тарілка та глечик з кольорового цупкого картону, ляльки лисички та журавля.
Тип заняття: результативне.
Методи й прийоми роботи: прийоми роботи із пластичними матеріа¬лами, художнє слово, гра, обігравання виконаних робіт.
Підготовка до заняття: зробити із пластиліну візерунок на формах з цупкого картону (тарілка та глечик), підготувати форми з кольорового цупкого картону .
ХІД ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Вихователь. Послухайте казочку.
Лисичка та журавель
Були собі лисичка та журавель. Ото й зустрілися якось у лісі. Та. такі стали приятелі! Кличе лисичка журавля до себе в гості:
— Приходь,— каже,— журавлику, приходь, лебедику! Я для тебе — як для себе.
От приходить журавель на ласкаві запросини. А лисичка наварила кашки з молоком, розмазала по тарілці та й припрошує:
— Пригощайся, журавлику, пригощайся, лебедику!
Журавель до кашки — стукав, стукав дзьобом по тарілці — нічого не вихопить.
А лисичка як почала їсти — лизь та лизь гарненько язиком — то сама всю кашу чисто й вилизала. А тоді до журавля:
— Вибачай, журавлику,— що мала, тим тебе й приймала.
— То спасибі ж,— мовить журавель.— Приходь же, лисичко, тепер ти до мене" в гості.
Розділ IV. Плани-конспекти занять
— Прийду, лебедику! На тому й розійшлися. От лисичка йде до журавля на гостину.
А журавель наварив такої смачної страви: узяв і м'яса, й картопельки, й бурячків — усього-усього, покришив дрібненько, склав у глечичок з вузькою шийкою та й каже:
— Пригощайся, люба приятелько, не соромся!
Лисичка до глечика — голова не влазить! Вона сюди, вона туди й боком, і лапкою, і навстоячки, і зазирати, й нюхати... Нічого не вдіє!
А журавель не чекає: все дзьобом у глечик, усе в глечик. Помаленьку-помаленьку — та й поїв, що наварив. А тоді й каже:
— Оце ж вибачай, лисуню, що мав — тим і приймав. Та вже більше не маю, чим тебе пригостити.
Ох і розгнівалася ж лисичка! Так розсердилася, що й подякувати забула, як годиться, чемною бувши.
Так-то їй журавлева гостина до смаку припала! Та від того часу й не приятелює з журавлями.
III. Вивчення нового матеріалу
Вихователь. Ось така сумна казка. Як ви гадаєте, що треба було зробити лисичці та журавлю, щоб таки пригостити одне одного? (Наси¬пати їжу у посуд, що зручний для гостя)
Мабуть, у лисички не було глечика, щоб почастувати журавля, а в журавля не було тарілки. Давайте зробимо для них гарний посуд. (Вихователь показує силуети з кольорового картону.)
Подивіться, у нас є заготовки: тарілка та глечик з кольорового цупкого картону. Тільки вони зовсім негарні. Що ж нам робити? (Прикрасити їх малюнками)
Так, треба прикрасити їх візерунками. (Вихователь показує керамічний посуд, прикрашений візерунками.)
Давайте допоможемо лисичці та журавлю. Прикрасимо їхній посуд кульками та смужечками-бігунцями. (Вихователь роздає шматочки пластиліну червоного, жовтого та зеленого кольору, силуети з картону. Показує готову роботу-зразок.)
Яких кольорів кульки? Як нам зробити цю форму з пластиліну? А якого кольору смужечки? Як нам їх зробити?
Діти відповідають.
Потім вихователь показує дітям порядок виконання роботи, нагадуючи прийоми скочування та розкачування.
Діти формують кульки із червоного та жовтого пластиліну. Потім зі шматочків зеленого пластиліну діти роблять смужечки-бігунці, використовуючи прийом розкачування.
Готові елементи кріпляться до силуетів посуду.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Гра «Збираємо ягоди»
По підлозі розсипані кульки та м'ячики вже знайомих дітям кольорів. У різних кутках ігрової кімнати розставлені кошики. До кошиків прив'язані стрічки відповідного кольору.
Діти діляться на групи за кількістю кольорів. Кожний колір — це певний вид ягід. Ягоди треба зібрати в різні кошики. За один раз
можна принести до кошика тільки одну ягідку. Гра триває, поки звучить жвава, весела музика.
V. Підсумок заняття
Після закінчення роботи вихователь і діти разом розглядають роботи. Ляльки дякують дітям за допомогу та обіцяють більше не сваритися. Кожну дитину вони називають на ім'я.
Наприкінці роботи можна поговорити з дітьми про те, як треба доглядати посуд.
ПРОДОВЖЕННЯ ТУТ!