Короткий опис:

Тирський пурпур. Історія пурпурних відтінків

Пурпуровий Малиновий Багряний Бордовий Ліловий, лілово-синій, лілово-червоний, Фіолетовий

ПУРПУРНИЙ КОЛІР на відміну від фіолетового, відсутній в спектрі. Його отримують, змішавши червону і синю (або фіолетову) фарби. Залежно від того, який тон переважає - червоний чи синій, виділяють різні відтінки пурпурного кольору (мал. вище). Пурпур - найвідоміший, найдорожчий і найнедоступніший з давніх червоно-синіх пігментів.

ПУРПУРНИЙ КОЛІР: ВІД ДАВНИНИ І ДО НАШИХ ДНІВ

Вперше добувати барвник, що надає тканинам розкішний червонувато-фіолетовий відтінок, навчилися в Фінікії за більш ніж 1000 р. до н.е. - фарбу, яка не вицвітала і зберігала природний колір довгі роки. Сама назва цієї древньої держави перекладається з грецької як «країна пурпуру». Центрами масштабного промислу стали міста Тир і Сидон. Барвник, одержуваний тут, відрізнявся високою якістю і був дорожчим за золото. Процес його видобутку був надзвичайно трудомістким і тримався в строгому секреті. Природний барвник, відомий як тирський пурпур виділяли особливі залози місцевих молюсків . Однак, за археологічними свідченнями, фінікійці не винаходили, а перейняли цю технологію у представників крито-мінойської цивілізації.

Для цього плоть молюсків кілька днів дотримувалися в соляному розчині. В результаті виділялася рідина з вкрай неприємним запахом. Її випарювали в металевих котлах, і тільки після цього вимочували в ній тканину. На сонці полотно набувало спочатку жовтий, потім зелений, синій і, нарешті, бажаний пурпурний відтінок. Фінікійці виробляли тканини різних відтінків - від криваво-червоного до насиченого фіолетового. Пурпурову фарбу добували виробляли і в Стародавньому Римі, але зрівнятися з тирським пурпуром було неможливо.

ДРЕВНІЙ РИМ

Тирський пурпур був найдорожчим зі всіх пурпурів. З 1 кг пурпуру-сирця після всіх технологічних процесів лишалось всього 60 гр готового барвника. Для фарбування 1 кг вовни потрібно було 200 гр пурпуру. Тобто, для цього спочатку потрібно було видобути більш, як 3 кг пурпуру-сирця. Для такої кількості сировини, тре було винищити не менш, як 30 тис молюсків. Дорожчої фарби в античному світі не існувало. Тканина, фарбована пурпуром, вартувала шалених грошей. Так, за часів імператора Августа (племінника та прийомного сина Гая Юлія Цезаря) 1 кг тирської вовни, яку було пофарбовано двічі, коштував приблизно 2 тис динаріїв, що на сучасні гроші дорівнює 100 000 доларів за 1 кг. Нечувана дорожнеча пурпуру підкреслювала високий статус людей, які його носили. Носіння пурпурних тог було винятковим привілеєм римських імператорів. Іншим громадянам право носити подібний одяг надавалося в строго регламентованих випадках. Наприклад, надіти його могли полководці під час тріумфального в'їзду в Рим, а знаменитий Цицерон носив двічі пофарбований пурпуром одяг в знак визнання його видатних заслуг. Римська знать мала право лише на пурпурову облямівку на білій тозі.

Цей дорогоцінний продукт створював імперії, кидав королів і закріплював владу багатьох поколінь світових правителів. Єгипетська цариця Клеопатра була настільки одержима ним, що навіть використовувала для фарбування вітрил свого корабля, а деякі римські імператори ухвалили, що будь-хто, на кому побачать цей колір - крім них самих, - буде засуджений до смерті.

А от у Візантії, після падіння Рима, держава мала монопольне право на виготовлення пурпурних барвників - імператорської фарби, тому страта очікувала тих, хто в обхід законів насмілювався виготовляти її. Але ж фарба була настільки дорогоцінною, що знаходились сміливці, які виробляли пурпур, незважаючи на ризик позбутись голови. Виробництво пурпурної фарби продовжувалось до четвертого хрестового походу, що відбувся на самому початку ХІІІ сторіччя, після чого вироблення фарби призупинилось. А в середині ХV ст., після завоювання Константинополя мусульманами, технологію видобування пурпуру було втрачено.

СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Пурпур як атрибут монаршої влади слідом за Римом успадкувала і Візантія. Як і в Римі, там підписували укази пурпуровим чорнилом і носили багряний одяг. У Західній Європі пурпур з божественного став королівським і кардинальським. Правда, виготовляли його менш витратним способом - з сушених комах. Цікаво, що християнство, ревно борючись з язичництвом, запозичило колишнє шанобливе ставлення до пурпуру. Так, лише Богородиця і св. Анна зображувалися в пурпурних шатах, і тільки вівтарне євангеліє мало пурпурний колір.

У середньовічній Японії це був колір вищої аристократії. Хоча там пурпур отримували не з молюсків, а з кореня Мурасакі. А на півдні Мексики міштеки досі виробляють пурпуровий барвник із молюска Plicopurpura pansa. Правда місцеві не вбивають істоту, а обережно «вичавлюють сік».

У 2000 році 1 г тирського пурпуру, виготовленого за одним із стародавніх рецептів з 10000 молюсків, коштував € 2000.

НОВИЙ ЧАС

Удар по особливому статусу пурпура завдала промислова революція. У 1856 р Вільям Генрі Перкін синтезував мовеїн - аніліновий барвник на основі вугільної смоли. Першими переваги синтетичного барвника оцінили французькі фарбарі. Випущений ними шовк відтінку purple мав великий успіх. Незабаром Європу охопило справжнє божевілля. Сама королева Вікторія одягла сукню з пурпурного шовку на Всесвітню виставку в Лондоні 1862 р. Сукні, капелюшки, рукавички, сумочки, шпалери, меблева оббивка, штори - все миттєво забарвилося в фіолетові, аметистові, лілові кольори. Ціле десятиріччя отримало назву лілового.

У 1936 р з подачі модельєрів в моду входить відтінок фуксії. Цей ляльковий насичено-рожевий колір міцно увійшов в гардероб модниць і кіноактрис, переживши друге народження вже в 21 ст.

ПУРПУРНИЙ КОЛІР В ОДЯЗІ ТА ІНТЕР'ЄРІ

Пурпурний колір - це поєднання червоного і синього тону, що відкриває широке поле для різних філософських і психологічних інтерпретацій. Наприклад, пурпур вважається поєднанням жіночого та чоловічого начала, земного і небесного, гріховного і піднесеного, що, не в останню чергу, пояснює ореол таємничості і містики. Не випадково, пурпурний відтінок широко використовувався в обрядах масонів.

Колір purple на підсвідомому рівні сприймається як колір влади, розкоші, торжества. У вечірньому гардеробі він буде (особливо разом з золотим, синім, червоним) виглядати безпрограшно. Але в повсякденному одязі відтінок пурпура додасть своєму власникові нотку зарозумілості і снобізму, що завадить притягати до себе людей.

Ця палітра кольорів підібрана відповідно до інтер'єру приміщення на світлині в порядку спадання.

До речі, за спостереженнями психологів. лише дуже впевнені в собі люди, владні, амбітні, пристрасні, віддають перевагу цьому складному кольору. У психології вважається, що різновиди пурпурного, в яких переважає червоний пігмент, краще сприймаються людиною, вони чинять збудливу дію на психіку. А ось переважання синіх тонів навіває депресивні думки. Це особливо характерно для сливового або майже фіолетових відтінків. Втім, більш світлі відтінки на зразок лавандового, навпаки, чинять, заспокійливу дію.

Діючий ефект необхідно враховувати не тільки в одязі, але і при використанні пурпурного кольору в інтер'єрі. Він надають приміщенню урочистості, благородства і розкоші, що робить його незамінним при створенні східних інтер'єрів або інтер'єрів в стилі модерн. Але надлишок червоно-фіолетового діє на людей гнітюче. Розумніше використовувати пурпурний відтінок як виразний акцент, додаткового кольору або ж грамотно поєднувати його з іншими кольорами: У такій комбінації пурпурний колір підійде для залів, кухонь, ванних кімнат і передпокоїв. А ось в спальнях варто уникати темно-пурпурової гами. Доречніше будуть спокійні лавандові або бузкові відтінки.

Відродження тирського пурпуру

Справжній Тірський пурпур, як і більшість пігментів високої насиченості, не може бути точно відтворений на стандартному комп'ютерному моніторі RGB. Стародавні звіти також не зовсім узгоджені, але ці зразки дають приблизне уявлення про ймовірний діапазон, у якому він з'являвся.

_________ _________

Нижній — колір sRGB #990024, призначений для перегляду на пристрої виведення з гамою 2,2. Це представлення коду кольору RHS 66A, який прирівнюють до «тірського червоного», термін, який часто використовують як синонім тірського пурпуру.

Якось у вересні 2007 року Мохаммед Гассен Нуіра під час прогулянки пляжем на околиці міста Туніс помітив кольорову пляму - з морського равлика, що розколовся, сочилася рідина насиченого червонувато-фіолетового кольору. Нуіра згадав історію, яку він вивчав у школі, - легенду про тирський пурпур. Він помчав у місцеву гавань, де знайшов ще багато равликів. Увечері він розкрив равликів і почав шукати яскраві пурпурові начинки, які він бачив на пляжі. Але там не було нічого, окрім блідої плоті. Він поклав все це в мішок, щоб викинути, і ліг спати. Наступного дня вміст сумки зазнав змін. «Тоді я й не підозрював, що пурпур спочатку був прозорим – як вода», – каже він.

Вчені знають, що для того, щоб вивести хімічні речовини равликів Murex з безбарвного стану, потрібен вплив видимого світла. Спочатку їх виділення стають жовтими, потім зеленими, бірюзовими, блакитними і зрештою набувають відтінку фіолетового, залежно від виду равликів. Навіть коли бажаний колір досягнуто, пігменти ще потрібно обробити, щоб перетворити на барвник, наприклад, перетворити їх на форму, яка лягатиме на тканину. Для Нуіри це стало початком 16-річної одержимості пошуками втраченого методу виготовлення тирського пурпуру. Хоча інші досліджували секрецію морських равликів і раніше - у тому числі вчений, який переробив 12000 особин в 1,4 г чистого порошкоподібного пігменту за допомогою промислових методів, - Нуіра хотів зробити це старим способом і знову відкрити справжній відтінок, який шанувався протягом тисячоліть. Минули роки, перш ніж Нуіра зробив свій перший порошковий барвник, і коли він його зробив, він виявився блідого кольору індиго, зовсім не схожим на тирський пурпур і дуже брудний. У ході багаторічних спроб і помилок Нуіра поступово виявив прийоми, які, на його думку, могли використовуватися в давнину: змішування виділень всіх трьох видів морських равликів, згаданих в описах Плінія, регулювання кислотності суміші, чергування сонячного світла та темряви під час приготування, а також приготування сумішей протягом різного часу.

Для порівняння Нуіра використовував в основному візантійські мозаїки із зображеннями Юстиніана I та його дружини Феодори, хоча пізніше він також порівнював свої результати з фрагментами тканини, що збереглися. У результаті він отримав чисті пігменти та барвники, які, на його думку, напрочуд близькі до справжнього тирського пурпуру. Після десятиліть експериментів у своєму сараї Нуіра запросили показати свої пігменти та пофарбовані вироби на виставках по всьому світу, включаючи Британський музей у Лондоні та Музей образотворчих мистецтв Бостона. Але тирський пурпур знову під загрозою. Сьогодні це не секрет щодо виготовлення – хоча, як і його давні колеги, Нуіра приховує точні деталі своїх методів. Морські равлики Murex знаходяться під загрозою через шквал антропогенних впливів, включаючи забруднення навколишнього середовища та зміну клімату. Stramonita haemastoma, що надає кольору червоного відтінку, вже зникла зі східної частини Середземномор'я. Так що, незалежно від того, чи нарешті відродився тирський пурпур, одне можна сказати точно: він легко може бути втрачений знову.

Щоб зараз очі насолоджувалися пурпуровим кольором, не треба полювати на природний пігмент. Монітори LG UltraWide™ та LG UltraFine™ зі своїм широким кольоровим спектром відтворять будь-який відтінок царського пурпуру. І жодна тварина не постраждає.