Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії

Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії [United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland] – суверенна держава, розташована на Британських островах, у склад якої входять Англія, Уельс, Шотландія (які разом становлять Велику Британію), та Північна Ірландія.

Території з особливим статусом: Нормандські острови (120 км², 162 тис. жит.), острів Ман (572 км², бл. 75 тис. жит.); залежні території: Ґібралтар, Анвила, Бермудські, Фолклендські та Кайманові острови, Монсеррат, Туркс і Кейкос, острів св. Єлени, Британські території в Індійському океані. Площа 244,8 тис. км². Населення 59,561 млн осіб (2004): англійців – 83,6 %, шотландців – 8,6 %, ірландців – 2,9 %, валлійців – 4,9 %, проживають також індійці, пакистанці, китайці, араби, африканці. Державна мова – англійська. Віросповідання: протестантизм (близько 50 % належать до Англіканської Церкви), католицизм (11 %), іслам (3 %). Столиця і найбільше місто – Лондон (насел. 7,42 млн осіб). Інші великі міста: Бірмінґем, Лідз, Ґлазґо, Шеффілд, Единбурґ, Ліверпуль, Манчестер, Бристоль, Кардифф.

Сполучене
Королівство

Шотландія

Англія

Уельс

Північна
Ірландія

Республіка
Ірландія

Столицею Сполученого Королівства (СК) є Лондон.

Форма правління в СК – конституційна монархія. Спадковий монарх (королева або король) є главою держави, однак його права обмежені британською конституцією, яка складається із сукупності різних законодавчих актів та інших правил і звичаїв, у великій мірі неписаних. Згідно з конституцією найвищим законодавчим органом влади є Парламент СК, який складається із Суверена (монарха), Палати лордів і Палати громад. Найбільше повноважень має Палата громад, члени якої обираються всенародним голосуванням. Монарх назначує прем’єр-міністра, яким звичайно є керівник більшості в Палаті громад, а також інших міністрів за рекомендацією прем’єр-міністра. Крім цього монарх виконує інші конституційні та представницькі функції.

У Сполученому Королівстві діють три окремі правові системи: Англійське право (яке поширене також на Уельс), Шотландське право та Північно-ірландське право. За рішенням Парламенту Сполученого Королівства, повноваження приймати законодавчі акти у деяких питаннях відведені окремим законодавчим органам Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії.

До 31 січня 2020 р. СК було членом Європейського Союзу (ЄС), ставшии 1973 р. членом Європейського економічного співтовариства (попередника ЄС). СК є також членом Співдружності націй (раніше Британської співдружності націй), до якої входять у більшості колишні території Британської імперії.

СК постало внаслідок історичного розвитку державних структур на Британських островах. При кінці 13 ст. до Королівста Англії приєднано Уельс. 1707 р. Королівства Англії і Шотландії злучилися в одне Королівство Великої Британії. 1801 р. Королівство Ірландії, правителем якого був король Англії, з’єднано з Королівством Великої Британії і таким чином постало Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії. 1922 р. внаслідок Ірландської війни за незалежність постала Ірландська Вільна держава (нині незалежна держава Ірландія), хоч Північна Ірландія відразу повернулася у склад Сполученого Королівства. 1927 р. назву об’єднаної держави перемінено на теперішню – Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії.

День Співдружності націй (Commonwealth Day) — щорічне свято 54 країн-учасниць міжнародної спільноти Співдружність націй (до 1947 року — Британська Співдружність націй), асоціації незалежних держав, що раніше входили в Британську імперію, які визнають британського монарха як символ вільного єднання. День Співдружності націй відзначається у другий Понеділок березня. Правовий статус Співдружності націй визначений Вестмінстерським статутом 1931 року (уточнений у 1947). Існує Секретаріат Співдружності, проводяться щорічні конференції країн Співдружності. У Великобританії у складі уряду заснований пост міністра у справах Співдружності. В Співдружність націй входять такі держави: Великобританія, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська Республіка, Індія, Пакистан, Шрі-Ланка, Гана, Малайзія, Сінгапур, Кіпр, Нігерія, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Ямайка, Тринідад і Тобаго, Уганда, Кенія, Замбія, Камерун, Мозамбік, Намібія, Малаві, Мальта, Гамбія, Ботсвана, Гайана, Лесото, Барбадос, Маврикій, Свазіленд, Науру, Тонга, Західне Самоа, Фіджі, Бангладеш, Багамські Острови, Гренада, Папуа — Нова Гвінея, Сейшельські Острови, Соломонові Острови, Тувалу, Домініка, Сент-Люсія, Кірібаті, Сент-Вінсент і Гренадіни, Зімбабве, Беліз, Антигуа і Барбуда, Мальдівська Республіка, Сент-Крістофер і Невіс, Бруней, Вануату.