У який день в давнину українські гоподині випікали паски?
-
У суботу
Ні. У суботу паски випікали господині, які не встигли зробити це у Чистий Четвер.
-
За п’ять днів до Великодня
Ні. На початку ХХ столітті паски випікали у Чистий четвер, після обіду.
-
У четвер
Вірно. На початку ХХ столітті паски випікали у Чистий четвер, після обіду.
Що має зробити жінка перед замішуванням паски?
-
Помолитися і одягнути чистий одяг
Вірно. У давнину вважалося, що головне - помолитися та перевдягнутися у чистий одяг.
-
Приготувати новий посуд, у якому міситиме паску
Це не обов'язково. У давнину вважалося, що головне - помолитися та перевдягнутися у чистий одяг.
-
Залишитися вдома наодинці
Невірно. У давнину вважалося, що головне - помолитися та перевдягнутися у чистий одяг.
Навіщо господар протягом сорокаденного посту кожного дня кидав на горище одне поліно?
-
Щоб у хаті добро водилося
Не зовсім так. Господар відбирав поліна, щоб розпалити піч у Чистий четвер.
-
Щоб розпалити піч у чистий четвер
Так. Господар відбирав поліна, щоб розпалити піч у Чистий четвер.
-
Щоб розпалити багаття на Великдень
Ні. Господар відбирав поліна, щоб розпалити піч у Чистий четвер.
Вважалося, що на якість тіста найбільше впливала кількість...
-
Яєць
Справді. За деякими старими рецептами потрібно було додавати 40-60 жовтків. Вважалося: чим більше яєць у пасці, тим багатша родина.
-
Борошна
Ні, яєць. За деякими старими рецептами потрібно було додавати 40-60 жовтків. Вважалося: чим більше яєць у пасці, тим багатша родина.
-
Масла
Ні, насправді яєць. За деякими старими рецептами потрібно було додавати 40-60 жовтків. Вважалося: чим більше яєць у пасці, тим багатша родина.
Навіщо на початку ХХ століття волинські господині вранці на Воскресіння виставляли на поріг пусту миску?
-
Гостей з наїдками закликали
Ні. Це був знак для жінок, щоб не «не заходити» першими до хати. Після того, як заходив першим чоловік - миску прибирали.
-
Для відлякування недобрих очей
Не так. Це був знак для жінок, щоб не «не заходити» першими до хати. Після того, як заходив першим чоловік - миску прибирали.
-
Щоб інші жінки до хати не заходили
І це правда. Це був знак для жінок, щоб не «не заходити» першими до хати. Після того, як заходив першим чоловік - миску прибирали.
Який продукт з кошика після святкового богослужіння потрібно було з'їсти першим?
-
Паску
Ні, у більшості регіонів України спочатку потрібно було з'їсти яйце – символ життя.
-
Крашанку
Так. У більшості регіонів України першим потрібно було з'їсти яйце – символ життя.
-
Ковбасу з хроном
Та ні. У більшості регіонів України спочатку потрібно було з'їсти яйце – символ життя.
Які продукти не додавали у паску наші предки?
-
Масло
Ні. У паску не додавали родзинки, цукати і прянощі. Випічку з цими інгрідієнтами колись називали «бабою».
-
Житнє борошно
Ні, у деяких регіонах України пекли й житні паски. Насправді не додавали родзинки, цукати і прянощі. Ні. Випічку з цими інгрідієнтами колись називали «бабою».
-
Родзинки, цукати, прянощі
Так. Родзинки, цукати і прянощі додали лише у випічку, яку називали «бабою».
На Великодньому столі є цвіклі. Що це таке?
-
Хрін з буряком
Справді. Так на західній Україні називають буряк з хроном.
-
Салатик
Ні, цвіклі - це буряк з хроном, так цю страву називають на західній Україні.
-
Квашені овочі
Ні. Цвіклі - буряк з хроном, так цю страву називають на західній Україні.
Яка різниця між пасхою і паскою?
-
Ніякої
Різниця таки є. Вважалося, що пасха – великодня страва, виготовлена з сирого чи вареного сиру , а паска – з борошна.
-
Вони відрізняються лише стилем оформлення
Ні. Вважалося, що пасха – великодня страва, виготовлена з сирого чи вареного сиру , а паска – з борошна.
-
Пасха – сирна, а паска – з борошна
Справді так. Вважалося, що пасха – великодня страва, виготовлена з сирого чи вареного сиру, а паска – з борошна.
У якому регіоні України до кошика обов’язково кладуть печеного баранчика?
-
На Поділлі
Ні. Це на Закарпатті до кошика обов’язково кладуть печеного з тіста баранчика, який є символом Хреста.
-
На Закарпатті
Вірно! Саме жителі Закарпаття до великоднього кошика обов’язково кладуть печеного з тіста баранчика, який є символом Хреста
-
На Львівщині
Ні. Це на Закарпатті до кошика обов’язково кладуть печеного з тіста баранчика, який є символом Хреста
Чому на Бойківщині батьки дівчат, яких парубки облили у Великодній понеділок, дуже раділи?
-
Бо скоро дівка вийде заміж
Вірно. Вважалося, що дівчині, яку добряче облили у Великодній понеділок, слід готуватися до весілля.
-
Бо буде багатою
Ні, не у тому дівоче щастя. Вважалося, що дівчині, яку добряче облили у Великодній понеділок, слід готуватися до весілля.
-
Бо буде ще вродливіша
Ні. Вважалося, що дівчині, яку добряче облили у Великодній понеділок, слід готуватися до весілля.