Почнемо з простого. У нас на Миколаївщині це кухонне приладдя називають сковорода, а як на заході України?
-
Палачінтош
На західній кажуть «пательня», у Тернопільській області можете почути «рондель», а вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають «палачінта» чи «палачінтош».
-
Рондель
На західній кажуть «пательня», у Тернопільській області можете почути «рондель», а вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають «палачінта» чи «палачінтош».
-
Жаровня
На західній кажуть «пательня», у Тернопільській області можете почути «рондель», а вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають «палачінта» чи «палачінтош».
-
Пательня
На західній кажуть «пательня», у Тернопільській області можете почути «рондель», а вже на Закарпатті це кухонне приладдя називають «палачінта» чи «палачінтош».
Традиційну жіночу прикрасу на Рівненщині називали не сережки, а…
-
Кульчики
Авторка дякує за вчасно підкинуте гарне слівце первомайчанці Ірині Тихончик. «Бабця моя мала польське коріння, до того ж майже прикордонна зона з Білоруссю. То там що не слово, то діалект», — розповіла пані Ірина.
Стьобки — щось на зразок комірчини, нучі — це ганчір’я, а моілки — то взагалі цвинтар.
-
Моілки
Авторка дякує за вчасно підкинуте гарне слівце первомайчанці Ірині Тихончик. «Бабця моя мала польське коріння, до того ж майже прикордонна зона з Білоруссю. То там що не слово, то діалект», — розповіла пані Ірина.
Стьобки — щось на зразок комірчини, нучі — це ганчір’я, а моілки — то взагалі цвинтар.
-
Стьобки
Авторка дякує за вчасно підкинуте гарне слівце первомайчанці Ірині Тихончик. «Бабця моя мала польське коріння, до того ж майже прикордонна зона з Білоруссю. То там що не слово, то діалект», — розповіла пані Ірина.
Стьобки — щось на зразок комірчини, нучі — це ганчір’я, а моілки — то взагалі цвинтар.
-
Нучі
Авторка дякує за вчасно підкинуте гарне слівце первомайчанці Ірині Тихончик. «Бабця моя мала польське коріння, до того ж майже прикордонна зона з Білоруссю. То там що не слово, то діалект», — розповіла пані Ірина.
Стьобки — щось на зразок комірчини, нучі — це ганчір’я, а моілки — то взагалі цвинтар.
Гуцул таку шляпу назвав би:
-
Стрій
Звісно, кресаня. Стрій — то одяг взагалі, черес — це шкіряний пояс, а гаджуга — то й не одяг зовсім, а різновид ялини.
-
Кресаня
Звісно, кресаня. Стрій — то одяг взагалі, черес — це шкіряний пояс, а гаджуга — то й не одяг зовсім, а різновид ялини.
-
Черес
Звісно, кресаня. Стрій — то одяг взагалі, черес — це шкіряний пояс, а гаджуга — то й не одяг зовсім, а різновид ялини.
-
Гаджуга
Звісно, кресаня. Стрій — то одяг взагалі, черес — це шкіряний пояс, а гаджуга — то й не одяг зовсім, а різновид ялини.
Дітей нам приносить лелека, а волинянам?
-
Боцюн
Частина Волині, Рівненщини та Хмельниччини бачить у небі боцюнів. Жителі Рівненщини — бузька та подекуди лелеку. Щодо бузьків, то цим словом довгоногих птахів називає майже уся західна Україна. Маленький шматочок Хмельницької області та Вінниччина говорить на пташок чорногузи.
-
Бузьок
Частина Волині, Рівненщини та Хмельниччини бачить у небі боцюнів. Жителі Рівненщини — бузька та подекуди лелеку. Щодо бузьків, то цим словом довгоногих птахів називає майже уся західна Україна. Маленький шматочок Хмельницької області та Вінниччина говорить на пташок чорногузи.
-
Чорногуз
Частина Волині, Рівненщини та Хмельниччини бачить у небі боцюнів. Жителі Рівненщини — бузька та подекуди лелеку. Щодо бузьків, то цим словом довгоногих птахів називає майже уся західна Україна. Маленький шматочок Хмельницької області та Вінниччина говорить на пташок чорногузи.
-
Дітей ми знаходимо в капусті!
Частина Волині, Рівненщини та Хмельниччини бачить у небі боцюнів. Жителі Рівненщини — бузька та подекуди лелеку. Щодо бузьків, то цим словом довгоногих птахів називає майже уся західна Україна. Маленький шматочок Хмельницької області та Вінниччина говорить на пташок чорногузи.
У нас просто картопля, а подекуди на Івано-Франківщині?
-
Крумпля
В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають «мандебуркою». У Рівному та ближче до центральної частини України — звична нам «картопля». А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь весною садить «бульбу». На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують «бараболі» та «барабулі». Закарпаття — «крумплі» та «ріпу». На перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть «біб». Товченим, смаженим та запеченим «бандзом» наїдаються на межі Волинської та Рівненської областей.
До речі, цікаво, що можна нашвидкуруч приготувати з картоплі? Читайте рецепти UACMS!
-
Мандебурка
В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають «мандебуркою». У Рівному та ближче до центральної частини України — звична нам «картопля». А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь весною садить «бульбу». На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують «бараболі» та «барабулі». Закарпаття — «крумплі» та «ріпу». На перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть «біб». Товченим, смаженим та запеченим «бандзом» наїдаються на межі Волинської та Рівненської областей.
До речі, цікаво, що можна нашвидкуруч приготувати з картоплі? Читайте рецепти на Гард.City!
-
Бульба
В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають «мандебуркою». У Рівному та ближче до центральної частини України — звична нам «картопля». А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь весною садить «бульбу». На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують «бараболі» та «барабулі». Закарпаття — «крумплі» та «ріпу». На перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть «біб». Товченим, смаженим та запеченим «бандзом» наїдаються на межі Волинської та Рівненської областей.
До речі, цікаво, що можна нашвидкуруч приготувати з картоплі? Читайте рецепти на Гард.City!
-
Бараболя
В Івано-Франківській області картоплю подекуди називають «мандебуркою». У Рівному та ближче до центральної частини України — звична нам «картопля». А от північна частина Рівненщини, Львівська область та Волинь весною садить «бульбу». На Тернопільщині та Хмельниччині вирощують «бараболі» та «барабулі». Закарпаття — «крумплі» та «ріпу». На перетині Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей на деруни труть «біб». Товченим, смаженим та запеченим «бандзом» наїдаються на межі Волинської та Рівненської областей.
До речі, цікаво, що можна нашвидкуруч приготувати з картоплі? Читайте рецепти на Гард.City!
Згодні, було важке запитання. Тримайте легше! Маржинкою гуцули називають…
-
Худобу
Маржинка – це домашня худоба. До речі, слово зустрічається в творчості Михайла Коцюбинського, в повісті «Тіні забутих предків».
-
Гарну дівчину
Маржинка – це домашня худоба. До речі, слово зустрічається в творчості Михайла Коцюбинського, в повісті «Тіні забутих предків».
-
Прибуток
Маржинка – це домашня худоба. До речі, слово зустрічається в творчості Михайла Коцюбинського, в повісті «Тіні забутих предків».
-
Податки
Маржинка – це домашня худоба. До речі, слово зустрічається в творчості Михайла Коцюбинського, в повісті «Тіні забутих предків».
На Миколаївщині «штикова лопата», а на Полтавщині?
-
Копачка
Копачка — то на Рівненщині, слово «рискаль» використовував Іван Франко.
А грабарка — то взагалі лопата іншої форми, підсипна, на Миколаївщині на неї кажуть «совкова».
-
Рискаль
Копачка — то на Рівненщині, слово «рискаль» використовував Іван Франко.
А грабарка — то взагалі лопата іншої форми, підсипна, на Миколаївщині на неї кажуть «совкова».
-
Заступ
Копачка — то на Рівненщині, слово «рискаль» використовував Іван Франко.
А грабарка — то взагалі лопата іншої форми, підсипна, на Миколаївщині на неї кажуть «совкова».
-
Грабарка
Копачка — то на Рівненщині, слово «рискаль» використовував Іван Франко.
А грабарка — то взагалі лопата іншої форми, підсипна, на Миколаївщині на неї кажуть «совкова».
В літературній мові «джміль», а подекуди на Тернопільщині…
-
Бомок
Правильна відповідь — бомок. А всі інші варіанти авторка вигадала: треба ж і пожартувати?
-
Тумок
Правильна відповідь — бомок. А всі інші варіанти авторка вигадала: треба ж і пожартувати?
-
Гудок
Правильна відповідь — бомок. А всі інші варіанти авторка вигадала: треба ж і пожартувати?
-
Бджолок
Правильна відповідь — бомок. А всі інші варіанти авторка вигадала: треба ж і пожартувати?
Що в Одесі називають альфатером?
-
Те саме, що додіком
«Альфатер» або ж «альтфатер» — це суто одеський варіант назви спочатку тільки сміттєвих контейнерів на коліщатках з кришкою, що зсувається, якими були у всьому місті не так і давно замінені контейнери для сміття. Слово це від назви німецької фірми, яка цим займалася. Врешті літера «т» випала, а альфатерами стали називати всі сміттєві майданчики.
Додік теж одеське — то чоловік, але дещо схожий на жінку. Шлімазл — це людина, якій хронічно не щастить.
-
Товстий гаманець
«Альфатер» або ж «альтфатер» — це суто одеський варіант назви спочатку тільки сміттєвих контейнерів на коліщатках з кришкою, що зсувається, якими були у всьому місті не так і давно замінені контейнери для сміття. Слово це від назви німецької фірми, яка цим займалася. Врешті літера «т» випала, а альфатерами стали називати всі сміттєві майданчики.
Додік теж одеське — то чоловік, але дещо схожий на жінку. Шлімазл — це людина, якій хронічно не щастить.
-
Сміттєвий майданчик
«Альфатер» або ж «альтфатер» — це суто одеський варіант назви спочатку тільки сміттєвих контейнерів на коліщатках з кришкою, що зсувається, якими були у всьому місті не так і давно замінені контейнери для сміття. Слово це від назви німецької фірми, яка цим займалася. Врешті літера «т» випала, а альфатерами стали називати всі сміттєві майданчики.
Додік теж одеське — то чоловік, але дещо схожий на жінку. Шлімазл — це людина, якій хронічно не щастить.
-
Та то ж шлімазл!
«Альфатер» або ж «альтфатер» — це суто одеський варіант назви спочатку тільки сміттєвих контейнерів на коліщатках з кришкою, що зсувається, якими були у всьому місті не так і давно замінені контейнери для сміття. Слово це від назви німецької фірми, яка цим займалася. Врешті літера «т» випала, а альфатерами стали називати всі сміттєві майданчики.
Додік теж одеське — то чоловік, але дещо схожий на жінку. Шлімазл — це людина, якій хронічно не щастить.
Якщо лемки згадали погріб, то це про…
-
Льох
Це таки похорон мовою Лемківщини. Тримайте приклад! «путіна загорнули в зайду, зробили погріб та занесли на цментар». В перекладі: «путіна загорнули в рядно, зробили похорон та занесли на цвинтар».
А читачам лемківською бажаємо серенчі! Тобто — щастя.
-
Крамницю в підвалі
Це таки похорон мовою Лемківщини. Тримайте приклад! «путіна загорнули в зайду, зробили погріб та занесли на цментар». В перекладі: «путіна загорнули в рядно, зробили похорон та занесли на цвинтар».
А читачам лемківською бажаємо серенчі! Тобто — щастя.
-
Бочку для вина
Це таки похорон мовою Лемківщини. Тримайте приклад! «путіна загорнули в зайду, зробили погріб та занесли на цментар». В перекладі: «путіна загорнули в рядно, зробили похорон та занесли на цвинтар».
А читачам лемківською бажаємо серенчі! Тобто — щастя.
-
Похорон
Це таки похорон мовою Лемківщини. Тримайте приклад! «путіна загорнули в зайду, зробили погріб та занесли на цментар». В перекладі: «путіна загорнули в рядно, зробили похорон та занесли на цвинтар».
А читачам лемківською бажаємо серенчі! Тобто — щастя.