^^
СТВОРЮЄМО САЙТИ НА ЗАМОВЛЕННЯ
ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Випадковий блок новин
Хронологія змін
Наші координати
Зворотній зв'язок
Інформаційно-освітній сайт (Категорія: Персональні сайти)
Гарного Вам настрою і позитивних емоцій. Любові, Віри і Надії! Щасливого 2019 року
Для перегляду всіх матеріалів і скачування файлів зареєструйтеся на сайті. Відвідайте форум та пограйте on-line ігри. Чекаємо відгуків у гостьовій книзі.(Інформація і технології, освіта, караоке, поезія, фізика, еротика.) Зареєстрованим-повний доступ!!! Розкажіть про наш сайт вашим друзям. Подайте своє оголошення. Приємного відпочинку.
Україна
• Хто шукає, той знаходить.
• Кожен помирає. Але не кожен насправді живе. (Вільям Воліс)
Cторінка публікації «Астрономічні відкриття пошуки знахідки» з категорії 6 «Ми і природа»

Астрономічні відкриття пошуки знахідки

Історія астрономії

Історія астроно́мії — історія становлення та розвитку астрономічної науки, процес пізнання законів руху, властивостей і розвитку астрономічних об'єктів. Є однією з найдавніших природничих наук. Невідомо, де і коли зародилась астрономія.

Ще в давні часи невідомими нам спостерігачами на зоряному небі були виділені окремі яскраві групи зір, названі у потім сузір'ями. Тоді ж серед "нерухомих" зір, що не змінюють взаємних положень на небі, були знайдені сім рухливих світил, які переходять із сузір'я до сузір'я, разом з тим залишаючись у межах вузької зони, що оперізує зоряне небо. Це були Сонце, Місяць і п'ять планет - Меркурій. Венера, Марс, Юпітер і Сатурн.

Створена грецькими ученими геоцентрична система світу, протрималася до XVI ст., коли польський астроном Микола Коперник довів її хибність за фізичною суттю і обґрунтував геліоцентричну систему світу.

Італійський учений Йоган Кеплер тоді ж відкривв три закони руху планет навколо Сонця. Наприкінці XVII ст. англійський учений Ісаак Ньютон встановив, що вони є наслідками відкритого ним закону всесвітнього тяжіння.

У 1718 р. англійський астроном Едмунд Галлей виявив власні рухи зір. На той час уже було очевидно, що зорі - це надзвичайно далекі й гарячі тіла, подібні Сонцю, а тому виникло питання про можливий рух Сонця в просторі. Цей рух був виявлений англійським астрономом Вільямом Гершелем у 1783 р., а згодом була визначена і швидкість руху Сонця відносно найближчих зір. Вона виявилися рівною 30 км/с. В. Гершель у 1781 р. зробив ще одне видатне відкриття - виявив планету Уран, у 2 рази дальшу від Сонця, ніж Сатурн.

Сонячна систеиа У 1801 р. в Сонячній системі була відкрита перша мала планета - астероїд Церера. Відзначимо, що зараз відомо біля сотні тисяч таких тіл і крім внутрішнього пояса астероїдів, що знаходиться між орбітами Марса і Юпитера, зовсім нещодавно відкритий подібний пояс малих планет за орбітою Плутона. Його називають поясом Койпера.

Численні спроби визначення відстаней до зір довго залишалися безуспішними і лише у 1837 р. були вперше виміряні відстані до найближчих із них. Це зробив російський астроном Василь Якович Струве за допомогою методу паралаксів. Найближчою до Землі виявилася яскрава зоря альфа Кентавра. Але й вона в 270 000 разів далі Сонця і її світло йде до нас 4,3 років.

У 1846 р. в результаті теоретичних розрахунків було відкрито восьму планету Сонячної системи - Нептун. Математичні розрахунки положення планети на небесній сфері виконали англієць Джон Адамс і француз Урбен Жан Левер'є, а планету виявив німецький астроном Йоган Галле в Берлінській астрономічній обсерваторії (зауважимо, що найбільш далека планета - Плутон була виявлена в 1930 р.)

На початку XX ст. завдяки роботам Едвіна Габбла остаточно було встановлено, що Всесвіт має острівну будову: мільярди зір утворюють окремі системи - галактики. До однієї з таких зоряних систем, яку прийнято називати нашою Галактикою (з великої літери) входить і наша Сонячна система. Частину нашої галактики ми спостерігаємо на небі із Землі у вигляді сріблястої смуги Молочного Шляху (українська народна назва "Чумацький Шлях").

Важливим етапом розвитку астрономії стало використання методів спектрального аналізу, розробленого в середині XIX ст. Це дозволило приступити до вивчення фізичної будови зір та їхнього хімічного складу і фактично стало початком астрофізики. У це ж час методи спостережень поповнилися фотографією.

XX сторіччя ознаменувалося багатьма видатними астрономічними відкриттями завдяки створенню потужних телескопів. У середині XX ст. стала стрімко розвиватися радіоастрономія, що розширила діапазон досліджуваного астрономами випромінювання небесних об'єктів, і дозволила відкрити низку нових космічних об'єктів, наприклад, квазари і пульсари.

Після запуску перших штучних супутників Землі стало можливим спостерігати космічні об'єкти не з поверхні Землі через неспокійну і мало прозору, а то й взагалі непрозору для окремих випромінювань, атмосферу, а з космічного простору. А космічні зонди дозволили одержати нові дані про будову майже всіх планет Сонячної системи (за винятком Плутона).

Космонавтика дозволила досліджувати найближче до Землі космічне тіло Місяць не тільки автоматичними апаратами, місяцеходами, але й направити туди пілотовані експедиції. Американські астронавти Н. Армстронг і Е. Олдрін стали першими землянами, які ступили на поверхню іншого небесного тіла 20 липня 1969 р.

Яких би висот не досягла наука і техніка в майбутньому, багато фундаментальних відкриттів залишаться заслугою двадцятого століття. Адже лише один раз можна відкрити світ галактик, виявити розширення Всесвіту і реліктове випромінювання, що залишилося нам у спадщину від того часу, коли в природі ще не було зір, дізнатися вік Сонця, переконатися в існуванні протозір, нейтронних зір, чорних дір, виявити планети в інших зорчних системах, дізнатися про дивні властивості пульсарів, активні ядра галактик...

Це не означає, що майбутнім поколінням дослідників космосу залишилося тільки уточнювати деталі. Навпаки, чим більше ми знаємо, тим частіше стикаємося з невідомим, а отже число задач, що потребують дослідження, не зменшується. Наприклад, дотепер майже нічого не відомо про темну матерію, що не випромінює або майже не випромінює ніяких електромагнітних хвиль і тому не сприймається сучасними приладами, хоча її у Всесвіті більше, ніж "видимої" матерії. Ми ще дуже мало знаємо про планети поблизу інших зір... Астрономія XXI ст., очевидно, має опанувати нові "вікна" у Всесвіт - нейтринне і гравітаційне випромінювання. Можливо, що будуть виявлені й інші, невідомі поки види випромінювання.

Сучасні астрономічні дослідження

Астрономи НАСА відкрили більш ніж 715 нових планет, що обертаються навколо своєї зірки, за межами Сонячної системи. Ці інопланетні світи були виявлені космічним телескопом Кеплер.
Загальне число відомих і підтверджених екзопланет тепер становить більше 1700, а ще 3500 планет кандидатів чекають підтвердження.
Нові 715 планет обертаються навколо 305 зірок, тобто в середньому по дві екзопланети на зірку. Проте астрономи знайшли і приклади зоряних систем з безліччю планет, схожих на нашу Сонячну систему.
Крім того, 95 відсотків нових планет менші ніж Нептун або в 4 рази менші, ніж розмір Землі. До цих пір вважалося, що в інших зоряних системах спостерігаються переважно планети, які більші, ніж Юпітер і Сатурн, а також так звані «супер-Землі».
Підтвердження існування інших планет збільшує ймовірність життя в інших місцях нашої галактики.
Також було виявлено безліч подібностей між зоряними системами в межах Чумацького шляху і нашої Сонячної системи. У багатьох системах безліч планет оберталися навколо батьківської зірки по плоскій і круговій орбіті, як Земля, Марс, Меркурій і Венера.
Чотири планети з ново виявлених перебувають у так званій «зоні населеності». Це означає, що вони обертаються на відстані, яка дозволила б воді існувати в рідкій формі, що вважається сприятливим для існування життя.
Останні результати підтверджують, що галактика Чумацький шлях, яка є лише однією з мільярдів галактик, містить планети, багато з яких схожі на нашу.

Астрономи виявили прямий доказ існування води на карликовій планеті Церера. Команда вчених з Європейського космічного агентства помітила стовпи водяної пари, що вивергаються з двох областей Церери, яка є найбільшим астероїдом в Сонячній системі.
Джерело води залишається загадкою, але є припущення що вона, швидше за все, виходить з крижаних вулканів.
Дослідження допоможуть зрозуміти, як формувалася Церера, вказуючи на те, що планети, можливо, багато разів переміщалися в межах Сонячної системи під час свого формування.
Церера – карликова планета або гігантський астероїд – це найбільший об’єкт в поясі астероїдів в межах Сонячної системи, яка обертається на відстані 2,8 астрономічних одиниць (відстань від Землі до Сонця).
Вчені підозрювали про наявність великої кількості води на цьому космічному об’єкті протягом останніх 30 років. У 1991 році там було виявлено натяки на воду у формі водню, але наявність води не було підтверджено. Тепер же астрономи за допомогою інструментів космічної обсерваторії Гершель з’ясували, що Церера виробляє зі своєї поверхні близько 2 × 10 ^ 26 молекул або близько 6 кг водяної пари в секунду.
Одним з можливих джерел води називають крижані вулкани, або лід з поверхні випаровується переходячи з твердого стану в газ, захоплюючи за собою пил, як це відбувається з кометами.
Космічний апарат “Dawn” від НАСА, який наблизився до карликової планети Церера у 2015 році, допоможе дати відповіді на питання про наявність там води.
Наш Всесвіт є голограмою, а все що ми бачимо – це всього лише проекція, стверджують вчені. Ідея була вперше сформульована фізиком Хуаном Малдасеною в 1997 році. До цих пір його теорію не перевіряли, але недавні математичні моделі підтверджують її.
Відповідно до теорії Малдасени гравітація у Всесвіті генерується тонкими вібруючими струнами. Ці струни є голограмами подій, які відбуваються в більш простому плоскому космосі.
Професор Малдасена припустив, що Всесвіт складається з 9 вимірів простору і одного часу. Японські вчені взялися за цю теорію і представити математичний доказ того, що голографічний принцип вірний.
Голографічний принцип можна пояснити на прикладі голограми на кредитній картці, де на двомірній поверхні міститься інформація, яка потрібна для того, щоб описати тривимірний об’єкт. Але в даному випадку наш Всесвіт влаштований таким чином.
По суті, цей принцип стверджує, що дані, що містять опис обсягу простору, як наприклад, людини або комети, заховані в області плоскої “справжньої” версії Всесвіту.
У чорній дірі, наприклад всі об’єкти, які туди потрапляють, укладені в коливаннях поверхні. Це означає, що об’єкти зберігаються практично як спогад або фрагменти даних, а не як фізичний об’єкт, який існує.
У більш широкому сенсі, теорія стверджує, що весь Всесвіт – це 3D проекція двомірного варіанту Всесвіту.

Команда вчених з Великобританії впевнена, що виявила доказ існування позаземного життя, отримавши дивні організми з космосу. Дослідники прийшли до неймовірного відкриття, після того як повітряна куля, відправлена на відстань 27 км в стратосферу, повернулася з крихітними біологічними організмами, які, як вони вважають, прийшли до нас з космосу. Професор Мілтон Уейнрайт з Шеффілдського університету “на 95 відсотків упевнений”, що ці організми не з Землі.
“Вони прибули з космосу”, – заявив він. “Не існує механізму, при якому ці форми життя могли досягти такої висоти. Якби вони прибули з Землі, ми б побачили те, що зустрічається на Землі, як наприклад, пил”.
Зразки, які були отримані під час метеорного потоку, були вкриті космічним пилом. Група вчених, яка брала участь у дослідженні, вважає, що ці частки прийшли до нас з комет – величезних крижаних куль, що рухаються в космосі з величезною швидкістю.
Всі частинки дуже чисті, – розповів професор Уеейнрайт. “Комічний пил прилип до них, і ми думаємо, що вони прийшли з водного середовища, а саме водне середовище в космосі – це комета”.
Організми, можливо містять ДНК, що може підтвердити теорію про те, що життя на Землі має позаземне походження. Частинки, серед яких були фрагмент Діатомеї і “незвичайні біологічні сутності”, були занадто великими, щоб вони могли піднятися з Землі на таку висоту. Єдиним винятком було б дуже сильне виверження вулкана. Але останні три роки таких вивержень зафіксовано не було.

Понад 78 000 чоловік вже зареєструвались у проекті “Mars One” — гіпотетичному проекті колонізації Марсу. Ті з них, хто пройде відбір, вже ніколи не зможуть повернутися на Землю. Подорож до іншої планети — це, звісно, захоплююча пригода, найзахоплююча мандрівка всього життя, але така “відпустка” може мати неприємні наслідки для усіх членів команди. Окрім того, що переселенцям доведеться під час перельоту тулитися у крихітній капсулі із незнайомими людьми, існує також дуже серйозний ризик підірвати своє здоров’я.
Вченим вже давно відомо, що мандрівники під час космічних перельотів піддаватимуться згубному впливу міжпланетного випромінювання. Вдалося точно підрахувати, що люди отримуватимуть приблизно 1,84 мілізівертів на день, що еквівалентно опромінюванню під час комп’ютерної томографії. Використовуючи ці дані, доктор Цейтлін з Південно-західного дослідницького інституту в Боулдері, штат Колорадо, розрахував, яку дозу може оттримати космонавт, якщо здійснить переліт за 180 днів (а не за 256, як марсохід Curiosity). Він отримав цифру 660 мЗв. За сьогоденними нормами космонавт може отримати не більше 1000 мЗв. У тих, хто досяг цієї межі, на 5% зростає ризик розвитку раку. НАСА намагається зробити все, аби астронавти не перетинали порогу навіть у 3%.
Висновки робляться виходячи з показів детектору випромінювання, що супроводжував міссію Curiosity під час його польоту до Червоної Планети: він мав віднайти потенційну небезпеку для людей, які коли-небудь можуть вирішити повторити цю мандрівку. Детектор виявив 2 види небезпечних частинок, що проникають всередину космічного апарату через стіни: сонячні енергетичні частинки, що викидаються Сонцем в результаті спалахів і корональних викидів мас, та галактичні космічні промені чи частинки матерії, що прориваються крізь Чумацький Шлях. Вони мають настільки потужну енергію, що здатні пробити будь-який захист. Звісно, можна перестрахуватись — наприклад, зробити стіни із бетону чи свинцю, в декілька метрів товщиною. Або ж створити для захисту щось на зразок величезної бульбашки, що заповнена водою. Але науковці вважають, що навіть найкраще екранування в цій ситуації не буде досить ефективним.
Ще з однією проблемою мандрівники зустрінуться безпосередньо в пункті призначення. На нашій планеті сильне магнітне поле утримує найнебезпечніші частинки на відстані. Причому такій, що навіть Міжнародна Космічна Станція знаходиться настільки близько, щоб лишатись у безпеці. Марс не має настільки сильного магнітного поля, тому астронавти зазнаватимуть впливу випромінювання і на поверхні планети також. Хоча, варто зазначити, що доза знизиться вдвічі відносно польотів у відкритому космосі. За словами Кері Цейтлін, це обумовлено тим, що у космосі випромінювання надходить з усіх боків, у той час як на поверхні планети воно надходить лише зверху. Слова вчених підтверджують дані з детектору, який якраз знаходиться на поверхні Марсу.
На жаль, у цей час ніякого достатонього захисту ще не винайдено. Можливо, НАСА відправить астронавтів на Марс найближчим часом, попередивши їх про усі небезпеки, проте з етичної точки зору цей проект є дуже сумнівним.

Одне з найбільш затяжних в астрономії досліджень, нарешті, дало результат: астрономи виявили в космосі молекулярний кисень.
У той час як до цього знаходили окремі атоми кисню або ті, що були включені в інші молекули, самі ж молекули кисню, не були виявлені. Космічний телескоп “Гершель” виявив молекули в екваторіальному сузір’ї Оріона.
Кисень – це третій найпоширеніший елемент у Всесвіті після водню і гелію. Його молекулярна форма, з двома атомами, приєднаними подвійним зв’язком, робить життя на Землі можливим. Але ця форма ніколи остаточно не була виявлена в космосі.
У 2007 році, в дослідженні шведського телескопа, стверджувалося про відкриття кисню в сусідній області зореутворення, але відкриття не було підтверджено незалежними джерелами.
Одним з можливих місцезнаходжень кисню є місце в пилових частинках і водяному льоді. Команда вчених вибрала область зореутворення сузір’я Оріона, вважаючи, що кисень з’явиться через лід і пил в теплішій, турбулентній частині космосу.
Для учнів шкіл

Ви можете переглянути також інші публікації з астрономії:
Освоєння космосу Kолонізація Сонячної системи
Найближчі зорі до Сонця
Географія найближчого космосу
Як утворився Всесвіт?
Пояс Койпера і Хмара Оорта

ЦІКАВА АСТРОНОМІЯ: Цікаві факти про космос
Коротка історія часу. Стівен Гокінг
Пояс Койпера і Хмара Оорта
Модель Сонячної системи

Короткий тест по астрономії. Cонячна система. Пройти тест


Опубліковано: 12.03.2019
Автор
Оцініть:
 2
 1
Переглядів: 79

Pозділ: • Ми і природа •

Коментарів поки немає (0)

На сайті мало коментарів, тому просимо брати активнішу участь в обговоренні.

Максимум переглядів: Статті●СОЛОНЕ ТІСТО. ЛІПЛЕННЯ. (7833)●●Календар дат та подій (6961)●●Короткий астрономічний календар на 2019-2020 рікк (5486)●●Ігри на роздягання. (4094)●●Як зробити сайт популярним? (3501)●●Шукаю роботу (3181)●●Цікаві сайти та корисні посилання (2968)●●Прошивка тв-тюнера. BISS ключі. (2841)●●МОВНІ ЗАГАДКИ (2588)●●Список безкоштовних конструкторів сайтів. Зробити сайт безкоштовно (2563)● Матеріали●Математичні головоломки (5008)● Публікації●Календар знаменних та пам'ятних дат в 2019-2020 році (15896)●●Українські обереги (легенди) (5831)●●Пояс Койпера і Хмара Оорта (5535)●●ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з МАЛЮВАННЯ (5000)●●Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва (3283)● Сторінки●Навігаційна сторінка (127832)●●Головна (108770)●●ХРИСТОС ВОСКРЕС (8338)●●Гороскопи (3156)●●Логічні ігри (2881)●●Тести iq (2857)●●Стрілялки (2807)●●З Новим Роком (2731)●●Фізика і інформатика (2702)●●Тести iq (продовження) (2643)●●Різдво Христове (2588)●●Еротичні ігри (2584)●

• Коли миєте вікна, протирайте їх вертикально всередині і горизонтально зовні. Якщо після закінчення роботи ви побачите смуги, то будете знати, з якого вони боку
• Складайте одяг у висувні ящики вертикально - так вам не доведеться переривати всю стопку, щоб знайти потрібну майку, що лежить, як на зло, в самому низу.
Підтримайте нас, розмістивши нашу кнопку в себе на сайті. Код:
Жарти, анекдоти, висловлювання

Які галузі знань вам подобаються? (Можна вибрати кілька пунктів)



 Результати
Відповідей: 40 ♥ Коментарів: 0 Інші опитування
Ваш IP: 54.157.61.68 Підтримайте проект фінансово, перевівши кошти на рахунок 5168757373477324

ПОКАЗАТИ РЕЗУЛЬТАТИ ПОКАЗАТИ РЕЗУЛЬТАТИ

Ви користуєтесь броузером ||
При передруці та використанні матеріалів САЙТУ на інших ресурсах та публічному представленні, обов'язкове відкрите гіперпосилання на наш сайт (першоджерело) та дозвіл адміністрації.
Сайт працює на UACMS
Eл. почта: vlad1965vlad@ukr.net
Всі права захищені
Несвіч-Городище2-Посада
uacms 2008-2019
Сторінка згенерована за 0,2034 с. Шаблонізатор: 0,0018 с. Інiціалізація ядра: 0,0907 с. Пам'ять: 10,00Мб./128M. БД: 18 запитів за 0,0706 с. ( PHP: 65% БД: 35% )
К-сть відвідувачів по країнах
Україна Google:17.05-16:10 Yahoo: Msn: Yandex:22.05-09:03 Rambler: Aport: Mail.Ru:
Персональний сайт Куриляка Владислава Едуардовича

Д
О
П
О
М
О
Г
А