Батьківщина

Знаєш ти, що Батьківщина?
Батьківщина – це ліс осінній,
Це домівка твоя і школа,
І гаряче сонячне коло.
Батьківщина - це труд і свято,
Батьківщина – це мама й тато,
Це твої найщиріші друзі
І бджола у веснянім лузі,
Батьківщина – це рідна мова,
Це дотримане чесне слово,
Лан пшеничний і небо синє,
Це твоя і моя Україна!
(Надія Красоткіна)
В Україні є державні символи, за якими впізнають її в усьому світі. Це державний прапор, гімн , герб.
Також в Україні є народні символи: жито,барвінок,калина, верба, лелека, соловей, віночок, вишитий рушник.
Сьогодні ми з вами поговоримо про український віночок.

Український віночок - є частиною українського національного костюма. В давнину їх носили тільки дівчата. Плели з живих квітів. Вважалось, що в них є чаклунська сила, здатна захистити від будь-якого лиха. Тому український віночок не просто прикраса, а й оберіг.
Традиційно український віночок прикрашали різнокольоровими стрічками. Кожен колір мав свою символіку.
Так, коричневий — це символ землі, жовтий — символ сонця, синій — символ неба і води, зелений — символ мудрості, рожевий — символ врожаю, малиновий — символ здоров'я, фіолетовий — символ мудрості. 
Фізкультхвилинка
Руки в сторони та вгору —
 На носочки піднялись.
Підніми голівку вгору —
Й на долоньки подивись.
 Присідати ми почнемо,
Добре ноги розімнемо.
Раз — присіли, руки прямо.
 Встали — знову все так само.
Повертаємося вправно,
Все виконуємо гарно.
Вліво-вправо повернулись
І сусіду усміхнулись.

Полонез Огінського українською

Пісня летить удалечинь,
Адже десь там, серед лісів,
Стоїть над річкою мій рідний дім,
Чекає на мене кохана й Мати на дорогу вигляда.
Там квітне черемшина,
А скрипаль виводить звуки полонезу...

Тут навкруги степи й поля
І верби плачуть над Дніпром.
Степний орел, що в височинь зліта,
Навряд дістане зором полонин чи кримських гір а чи дібров,
То все одна земля
Де розлились в повітрі звуки полонезу...

Сон в ночі несе, несе до дальніх берегів,
Кохання човен. Навкруги все так задумливо і тихо,
Лишень хвилі, лише Місяць і зірки
І ми удвох у тім човні ...

Там, на горбі - величний Храм,
Куди я змалку бігав сам
Щоб в світлі очі глянути святим,
І ангели, літаючи, всміхались в білосніжних куполах
Й лунали у моїй душі чарівні звуки, звуки Благовісту...

Боже, бережи наш край від бід і від нещасть, і від знегод
Не дай забути, Отче, нам
Куди йдемо і звідки йшли.
Що Батьківщина в нас одна і в світі іншої для нас немає,
Земля батьків - то наша Україна!

До своїх витоків мусимо звернутись,
Станемо Народом вільної Держави.
Щоб в віках лунало: Україні слава!

Боже, бережи наш край від бід і від нещасть, і від знегод
Не дай забути, Отче, нам
Куди йдемо і звідки йшли.
Що Батьківщина в нас одна і в світі іншої для нас немає,
Що НАША срава - України слава!

Пісня летить удалечинь,
Адже десь там, серед лісів,
Стоїть над річкою батькІвський дім,
Чекає на мене кохана й Мати на дорогу вигляда.
Там квітне черемшина,
А скрипаль виводить звуки полонезу...

Автор популярного полонеза «Прощання з батьківщиною» Мі́хал Клео́фас Оґі́нський — польський композитор, державний діяч Речі Посполитої та Російської імперії, граф, племінник великого гетьмана литовського Михайла Казимира Огінського (1765-1833). Полонез Огінського розглядався на роль державного гімні Білорусі. ПОЛОНЕ́З. Урочистий бальний танець із тридольним розміром, що походить від польського народного танцю.