Церковний календар

Встановлення свят розпочалося ще в перші століття християнства. У ранніх християнських громадах неділя стає першим святом, що знаменує Воскресіння Христове. Це перше торжество, яке стає осередком у подальшому розвитку і виникненню інших свят. Потім з’являються такі свята, як Богоявлення (ІІІ ст.), Різдво, Обрізання та Стрітення (ІV ст.), та багато інших, які світло святкує Церква до сьогодні. Усі вони пов’язані з життям, смертю та воскресінням Христа. Святкуючи їх щороку, ми не тільки творимо спомин історичних подій, що минули, а беремо у своєму серці в них активну участь, щоб стати учасниками подій земного перебування вічно живого і діяльного Христа, який учора і сьогодні той самий навіки» (Євр. 13,8) і навколо особи якого зосереджується літургійний рік.

День Великодня можна обчислити самостійно, що потребує уваги та терпіння. Робиться це за формулою: 4+c+d квітня, а якщо сума перевищує 30, то 4+c+d-30 травня. Змінні визначаються так: с: рік (наприклад, 2020) поділити на 19 (результат 106, залишок 6); залишок, одержаний при діленні, помножити на 19 (у нашому випадку — результат 114); додати 15 (результат 129); поділити на 30 (результат 4, залишок 9); c дорівнює залишку (у нашому випадку 9); d дорівнює залишку, одержаному при (2a+4b+6c+6)/7, де а — залишок від ділення року (2020) на 4 (у нашому прикладі — 0), b — залишок від ділення року на 7 (4). Тобто в нашому випадку d = 6. Таким чином, дата Великодня 2020 року — 4+9+6, тобто 19 квітня.

Калькулятор Дат. Розрахунок Кількості Днів між Датами Онлайн

Калькулятор днів рахує дні, тижні, місяці, роки між двома зазначеними датами. Калькулятор днів зручно використовувати і для того, щоб дізнатися день тижня обраної дати. Якщо вам потрібно дізнатися, скільки днів залишилося до дня народження, то тут можна порахувати і стежити за лімітом часу між двома датами

Уподовж року Церква також в особливий спосіб почитає Богородицю, до заступництва якої звертаються різні народи і подіям з життя якої присвячено немало свят. Розвиток цих свят також розпочинається ще в перші століття християнства. Варто зазначити, що першим великим святом у церковномму році є празник Різдва Пресвятої Богородиці 8 (21 н.ст.) вересня, а останнім – Успіння 15 (28 н.ст.) серпня. Цей факт сам по собі промовляє про велику увагу до Тої, яка породила Спасіння світу. Окреме місце у літургійному році відведене і святим, духовні подвиги і мученицьку смерть за Христа яких прославляє земна, «воююча» Церква. Саме подію земної смерти ми згадуємо, коли почитаємо святих і водночас славимо їх народження для неба. Напевно, немає народу, з котрого б не вийшли святі, які своїм життям заслужили собі це визнання. Не є винятком і наш український народ. Не один храм посвячений рівноапостольним Володимирові і Ользі, Борисові і Глібу, Йосафатові Кунцевичу та 26 новомученикам, мученицьку смерть яких за Христа визнала Церква. Якщо подивитись на календар як на сукупність свят, то можемо розділити їх ще на рухомі та нерухомі. Нерухомими називаємо такі, які щорічно припадають на одну і ту саму дату, і можуть припасти на один із семи днів тижня. Наприклад: Різдво Господа Нашого Ісуса Христа – 25 грудня (7 січня н.ст.), Богоявлення – 6 (19) січня тощо. Рухомі ж свята припадають щорічно у той самий день тижня, але на інше число місяця (наприклад, Воскресіння чи Вознесіння Господа Нашого Ісуса Христа). Дата усіх цих рухомих свят залежить від дня Христового Воскресіння. У перших століттях християни відзначали це свято у різний час, через що постійно виникали суперечки. Отці Першого Вселенського Собору  325 року, постановили, щоб це свято святкували в першу неділю (бо Христос воскрес саме в цей день тижня) після першого весняного повного місяця, а день 21 березня (3 квітня), установлено як перший день весни. Коли повня є 21 березня (3 квітня), то у наступну неділю буде Великдень. Та навіть якби 21 березня було у суботу, то 22 березня (4 квітня) був би Великдень. Однак коли повня була би 20 березня (2 квітня), тоді потрібно чекати наступної повні, і, відповідно, Великдень буде набагато пізніше. Найпізніше Пасху Церква святкує 25 квітня (8 травня). А через те, що зміни місяця і повні кожного року є іншими, то і дата Великодня завжди різна. Велика увага в літургійному році звернена на пости, яких є чотири: Різдвяний піст (з 28 листопада до 6 січня), Великий піст (з понеділка після Сиропусної неділі до Воскресіння Христового), Петрівка (від Неділі всіх святих до празника святих Петра і Павла), Спасівка (від 1(14) серпня до празника Успіння Пресвятої Богородиці). Як можемо зауважити, пости передують великим святам і мають мету не лише обмежити нас у вживанні певних страв, а, насамперед, у духовний спосіб підготуватися до великих торжеств. Є також дні, які названі загальницями, тобто у цей час в середи і п’ятниці дозволено споживати будь-які страви. Загальниці є в календарі після великих свят, згадуючи слова Христа до фарисеїв: «Чи ж личить весільним гостям постити, поки молодий з ними?» (Мт. 9,14-15). Своїм розмаїттям наш літургійний рік показує живу і діяльну Церкву на землі, яка в особливий спосіб прославляє Пресвяту Трійцю і Церкву Христову. Літургійний рік – це єднання багатьох сердець у палкій молитві і прославленні Творця. Це час, коли тисячами голосів лунає могутній гімн подяки, що його співає уся Церква.

Церковний календар УГКЦ 2019: свята й пости