^^
ОНЛАЙН ТЕСТИ ДЛЯ ВСІХ
Програма телепередач усіх каналів
Гра Битва за Україну
Випадковий блок новин
Подати статтю
Світова статистика online
Польське радіо для України
Подорож онлайн
Інформаційно-освітній сайт (Категорія: Персональні сайти)
Гарного Вам настрою і позитивних емоцій. Любові, Віри і Надії! Щасливого 2022 року
Для перегляду всіх матеріалів і скачування файлів зареєструйтеся на сайті. Відвідайте форум та пограйте on-line ігри. Чекаємо відгуків у гостьовій книзі.(Інформація і технології, освіта, караоке, поезія, фізика, еротика.) Зареєстрованим-повний доступ!!! Розкажіть про наш сайт вашим друзям. Подайте своє оголошення. Приємного відпочинку.

Втрати РФ у війні з Україною на 1 червня 2022 досягли розмірів інших армій

Особовий складТанкиЛітаки
Казахстан 39000Греція 1340Білорусь 207
Швеція 29750 Тайвань 1160Швеція 204
Лаос 29100Саудівська Аравія 1062Фінляндія 194
Сербія 28150Японія 1004Філіпіни, Малайзія 170
Португалія 27200Польща 860Румунія 144
Втрати РФ 30700Втрати РФ 1361Втрати РФ 208
Україна • Господи, дай мені сили, щоби впоратися з тим, що я можу зробити; дай мені мужність, щоби примиритися з тим, чого я не можу зробити, і дай мені мудрість, щоби відрізнити одне від другого.
• Не кажи гоп, поки не перескочиш.
Cторінка статті «Військова допомога США Україні та денацифікація» з категорії 1 «Загальні»

Короткий опис:

лЕНДЛІЗ 2022. Військова допомога США Україні та денацифікація


Військова допомога США 40 $млрд.

Військова допомога Україні - 23,75 млрд доларів, у тому числі:

  • 6 млрд доларів на ініціативу сприяння безпеці України (надання озброєння, військового обладнання, підготовки, логістичної підтримки матеріально-технічного забезпечення, розвідувальної підтримки силам оборони та безпеки України);
  • 4 млрд доларів - на програму іноземного військового фінансування Державного департаменту США для додаткової підтримки Україні та країнам східного флангу НАТО з розвитку та зміцнення їх оборонних можливостей;
  • 8,7 млрд доларів - на поповнення американських запасів озброєння і військової техніки, які були надані Україні;
  • 3,9 млрд доларів - Європейському командуванню операцій для підтримки місій, розвідувальної підтримки, додаткового озброєння та обладнання;
  • 550 млн доларів - для придбання критично важливих боєприпасів для збільшення запасів Міноборони США і розробки стратегії захисту систем, визначених для можливого майбутнього експорту;
  • 600 млн доларів - для зменшення існуючих обмежень промислової бази з метою прискорення виробництва ракет і розширення можливостей з видобутку критично важливих мінералів.

Економічна і технічна допомога Україні - 9 млрд доларів, у тому числі:

  • 8 млрд доларів - для прямої бюджетної підтримки та фінансування інших нагальних потреб України.
  • 400 млн доларів - для підтримки правоохоронних органів та забезпечення верховенства права в Україні, зокрема, для проведення розслідувань та документування військових злочинів та порушення прав людини;
  • 100 млн доларів - для забезпечення захисту від наслідків хімічних, біологічних і ядерних загроз, і розширення програм розмінування;
  • 500 млн доларів - для підтримки ЄБРР щодо забезпечення економічних та енергетичних потреб України.

Гуманітарна допомога Україні - 6,58 млрд доларів, у тому числі:

  • 350 млн - для надання гуманітарної допомоги біженцям з України;
  • 4,35 млрд - для надання продовольчої допомоги людям по всьому світу, що страждають від голоду через війну Росії проти України, а також для забезпечення інших невідкладних гуманітарних потреб населення в Україні;
  • 150 млн - для допомоги країнам, в т. ч. Україні, щодо пом'якшення впливу зростання цін на харчові продукти;
  • 900 млн - для надання допомоги біженцям з України на території США, в т. ч. для проживання, вивчення англійської мови, посттравматичної підтримки, навчання в школах;
  • 760 млн - для попередження та реагування на глобальну продовольчу небезпеку;
  • 54 млн - для надання медичної допомоги біженцям з України на території США;
  • 20 млн - на додаткову гуманітарну допомогу.

Ще 446 млн доларів буде направлено на інші цілі, які потрібно фінансувати для допомоги Україні в протистоянні з росією.

Нагадаємо, 19 травня Сенат Конгресу США схвалив виділення Україні допомог у розмірі 40 мільярдів доларів. 11 травня законопроект був схвалений Палатою Представників Конгресу.

21 травня Президент Сполучених Штатів Джозеф Байден підписав закон про надання Україні 40 млрд доларів, які будуть спрямовані на військову і гуманітарну підтримку країни.


Кремлівські ЗМІ вже відкрито закликають до геноциду української нації
У російських ЗМІ почали відкрито закликати до етнічних чисток на території України. Вони закликають до масових репресій та називають українців "антиросійською конструкцією".
Така стаття з’явилася у провідному прокремлівському виданні РФ “Риа Новости”.

У повідомленні зазначають, що для українців треба провести вже не тільки “денацифікацію”, а й “деукраінізацію” та “деєвропеізацію”. Вони закликають до встановлення жорсткої цензури у політичній, навчальній та культурній сферах. Російські ЗМІ просувають наратив, що нібито слід провести “тотальну люстрацію”, тобто обмеження для політичної еліти чинної влади.

У Росії зазначають, що “нацистами” в Україні є всі, оскільки населення нібито “нацифікувалося” з 1989 року. На їхню думку, проявом нацизму у нашій державі стало проголошення незалежності, що вони назвали “деградацією”. Російські пропагандисти наголошують, що Україна – не менш небезпечна, ніж нацистська Німеччина минулого століття. Тому вони закликають знищити назву “Україна” в цілому, та що населення зобов’язане “відкупляти провину перед Росією за ставлення до неї як до ворога”.

Російські пропагандисти додали, що Грузія та країни Прибалтики мають право на існування, проте Україна — ні. Також вони закликають до вбивства адміністрації Президента Володимира Зеленського та чинної влади. Для українців ж вони пропонують створити масовий трибунал. Їхній план полягає в наступному:

Винищення армії, військової, інформаційної, освітньої інфраструктури;
Сформувати каральні групи, тобто органи народного самоврядування та міліції, щоб репресувати мирне населення;
Заборонити український інформаційний простір, проте принести “інсталяції російського”;
Цензура навчальних матеріалів та заборона освітніх програм усіх рівнів, після чого – оновлення їх на “російський лад”;
Масові переслідування українців, оприлюднення інформації про них, залучення до примусової праці для відновлення зруйнованих Росією міст;
Заборонити всі форми українського правління;
Створити нові республіки (Малоросія та Новоросія) та переписати Конституцію;
Створити постійні органи “денацифікації” на період 25 років.

Те, що пише Сергейцев, – це і є позиція Путіна, рішення якого, як відомо, видають у ньому хвору людину, але водночас ці рішення підтримують більш ніж 80% росіян.

Тимофей Сергейцев Стаття

Еще в апреле прошлого года мы писали о неизбежности денацификации Украины. Нацистская, бандеровская Украина, враг России и инструмент Запада по уничтожению России нам не нужна. Сегодня вопрос денацификации перешел в практическую плоскость.
Денацификация необходима, когда значительная часть народа — вероятнее всего, его большинство — освоено и втянуто нацистским режимом в свою политику. То есть тогда, когда не работает гипотеза "народ хороший — власть плохая". Признание этого факта — основа политики денацификации, всех ее мероприятий, а сам факт и составляет ее предмет.
Украина находится именно в такой ситуации. То, что украинский избиратель голосовал за "мир Порошенко" и "мир Зеленского", не должно вводить в заблуждение — украинцев вполне устраивал кратчайший путь к миру через блицкриг, на который и намекали прозрачно два последних украинских президента при своем избрании. Именно такой метод "умиротворения" внутренних антифашистов — через тотальный террор — и был использован в Одессе, Харькове, Днепропетровске, Мариуполе, других русских городах. И это вполне устроило украинского обывателя. Денацификация — это комплекс мероприятий по отношению к нацифицированной массе населения, которая технически не может быть подвергнута прямому наказанию в качестве военных преступников.
Нацисты, взявшие в руки оружие, должны быть по максимуму уничтожены на поле боя. Не следует проводить существенных различий между ВСУ и так называемыми нацбатами, а также примкнувшей к этим двум видам военных формирований территориальной обороной. Все они равно причастны к запредельной жестокости в отношении мирного населения, равно виновны в геноциде русского народа, не соблюдают законы и обычаи войны. Военные преступники и активные нацисты должны быть примерно и показательно наказаны. Должна быть проведена тотальная люстрация. Ликвидированы и запрещены любые организации, связавшие себя с практикой нацизма. Однако, помимо верхушки, виновна и значительная часть народной массы, которая является пассивными нацистами, пособниками нацизма. Они поддерживали нацистскую власть и потакали ей. Справедливое наказание этой части населения возможно только как несение неизбежных тягот справедливой войны против нацистской системы, ведущейся по возможности бережно и осмотрительно в отношении гражданских лиц. Дальнейшая денацификация этой массы населения состоит в перевоспитании, которое достигается идеологическими репрессиями (подавлением) нацистских установок и жесткой цензурой: не только в политической сфере, но обязательно также в сфере культуры и образования. Именно через культуру и образование была подготовлена и осуществлена глубокая массовая нацификация населения, закрепленная обещанием дивидендов от победы нацистского режима над Россией, нацистской пропагандой, внутренним насилием и террором, а также восьмилетней войной с восставшим против украинского нацизма народом Донбасса.
Денацификация может быть проведена только победителем, что предполагает (1) его безусловный контроль над процессом денацификации и (2) власть, обеспечивающую такой контроль. В этом отношении денацифицируемая страна не может быть суверенна. Денацифицирующее государство — Россия — не может исходить в отношении денацификации из либерального подхода. Идеология денацификатора не может оспариваться виновной стороной, подвергаемой денацификации. Признание Россией необходимости денацификации Украины означает признание невозможности крымского сценария для Украины в целом. Впрочем, этот сценарий был невозможен в 2014-м году и в восставшем Донбассе. Лишь восьмилетнее сопротивление нацистскому насилию и террору привело к внутреннему сплочению и осознанному однозначному массовому отказу от сохранения какого-либо единства и связи с Украиной, определившей себя как нацистское общество.
Сроки денацификации никак не могут быть менее одного поколения, которое должно родиться, вырасти и достигнуть зрелости в условиях денацификации. Нацификация Украины продолжалась более 30 лет — начиная как минимум с 1989 года, когда украинский национализм получил легальные и легитимные формы политического самовыражения и возглавил движение за "независимость", устремившись к нацизму.
Особенность современной нацифицированной Украины — в аморфности и амбивалентности, которые позволяют маскировать нацизм под стремление к "независимости" и "европейскому" (западному, проамериканскому) пути "развития" (в реальности — к деградации), утверждать, что на Украине "нет никакого нацизма, лишь частные единичные эксцессы". Нет ведь ни главной нацистской партии, ни фюрера, ни полноценных расовых законов (только их урезанный вариант в виде репрессий против русского языка). Как следствие — никакой оппозиции и сопротивления режиму.
Однако все перечисленное не делает украинский нацизм "лайт-версией" нацизма немецкого времен первой половины ХХ века. Напротив — поскольку украинский нацизм свободен от подобных "жанровых" (политтехнологических по существу) рамок и ограничений, он свободно разворачивается как фундаментальная основа всякого нацизма — как европейский и, в наиболее развитой форме, американский расизм. Поэтому денацификация не может быть проведена компромиссно, на основе формулы типа "НАТО — нет, ЕС — да". Коллективный Запад сам является проектировщиком, источником и спонсором украинского нацизма, в то время западенские бандеровские кадры и их "историческая память" — лишь один из инструментов нацификации Украины. Укронацизм несет в себе не меньшую, а большую угрозу миру и России, чем немецкий нацизм гитлеровского извода.
Название "Украина", по-видимому, не может быть сохранено в качестве титула никакого полностью денацифицированного государственного образования на освобожденной от нацистского режима территории. Вновь созданные на свободном от нацизма пространстве народные республики должны и будут расти из практики хозяйственного самоуправления и социального обеспечения, восстановления и модернизации систем жизнеобеспечения населения.
Их политическая устремленность на деле не может быть нейтральной — искупление вины перед Россией за отношение к ней как к врагу может реализоваться только в опоре на Россию в процессах восстановления, возрождения и развития. Никаких "планов Маршалла" для этих территорий допускать нельзя. Никакого "нейтралитета" в идеологическом и практическом смысле, совместимого с денацификацией, быть не может. Кадры и организации, являющиеся инструментом денацификации в новых денацифицируемых республиках, не могут не опираться на прямую силовую и организационную поддержку России.
Денацификация неизбежно будет являться и деукраинизацией — отказом от начатого еще советской властью масштабного искусственного раздувания этнического компонента самоидентификации населения территорий исторических Малороссии и Новороссии. Будучи инструментом коммунистической сверхвласти, после ее падения искусственный этноцентризм не остался бесхозным. Он перешел в этом своем служебном качестве под начало другой сверхвласти (власти, стоящей над государствами) — сверхвласти Запада. Его необходимо вернуть в естественные границы и лишить политической функциональности.
В отличие, скажем, от Грузии и стран Прибалтики, Украина, как показала история, невозможна в качестве национального государства, а попытки "построить" таковое закономерно приводят к нацизму. Украинизм — искусственная антирусская конструкция, не имеющая собственного цивилизационного содержания, подчиненный элемент чужой и чуждой цивилизации. Дебандеризации будет самой по себе недостаточно для денацификации — бандеровский элемент есть лишь исполнитель и ширма, маскировка для европейского проекта нацистской Украины, поэтому денацификация Украины — это и ее неизбежная деевропеизация.
Бандеровская верхушка должна быть ликвидирована, ее перевоспитание невозможно. Социальное "болото", активно и пассивно ее поддержавшее действием и бездействием, должно пережить тяготы войны и усвоить пережитый опыт как исторический урок и искупление своей вины. Те же, кто не поддерживал нацистский режим, пострадал от него и развязанной им войны в Донбассе, должны быть консолидированы и организованы, должны стать опорой новой власти, ее вертикалью и горизонталью. Исторический опыт показывает, что трагедии и драмы военного времени идут на пользу народам, соблазнившимся и увлекшимся ролью врага России.
Денацификация как цель специальной военной операции в рамках самой этой операции понимается как военная победа над киевским режимом, освобождение территорий от вооруженных сторонников нацификации, ликвидация непримиримых нацистов, пленение военных преступников, а также создание системных условий для последующей денацификации мирного времени.
Последняя, в свою очередь, должна начинаться с организации местных органов самоуправления, милиции и обороны, очищенных от нацистских элементов, запуска на их базе учредительных процессов основания новой республиканской государственности, интеграции этой государственности в тесное взаимодействие с российским ведомством по денацификации Украины (вновь созданным или переделанным, скажем, из Россотрудничества), с принятия под российским контролем республиканской нормативной базы (законодательства) по денацификации, определения границ и рамок прямого применения российского права и российской юрисдикции на освобожденной территории в сфере денацификации, создания трибунала по преступлениям против человечности на бывшей Украине. В этом отношении Россия должна выступить хранителем Нюрнбергского процесса.
Все вышесказанное означает, что для достижения целей денацификации необходима поддержка населения, переход его на сторону России после освобождения от террора, насилия и идеологического давления киевского режима, после вывода из информационной изоляции. Разумеется, должно пройти некоторое время, за которое люди оправятся от шока военных действий, убедятся в долгосрочных намерениях России — в том, что "их не бросят". Невозможно предвидеть заранее, на каких именно территориях такая масса населения составит критически необходимое большинство. "Католическая провинция" (Западная Украина в составе пяти областей) вряд ли войдет в состав пророссийских территорий. Линия отчуждения, однако, будет найдена опытным путем. За ней сохранится враждебная России, но принудительно нейтральная и демилитаризованная Украина с запрещенным по формальным признакам нацизмом. Туда уедут ненавистники России. Гарантией сохранения этой остаточной Украины в нейтральном состоянии должна быть угроза немедленного продолжения военной операции при несоблюдении перечисленных требований. Возможно, для этого потребуется постоянное российское военное присутствие на ее территории. От линии отчуждения и до российской границы будет располагаться территория потенциальной интеграции в русскую цивилизацию, антифашистскую по своей внутренней природе.
Операция по денацификации Украины, начавшаяся с военной фазы, будет следовать в мирное время той же логике этапов, что и военная операция. На каждом из них нужно будет добиваться необратимых изменений, которые и станут результатами соответствующего этапа. При этом необходимые начальные шаги денацификации можно определить следующим образом:
  • ликвидация вооруженных нацистских формирований (под которыми понимаются любые вооруженные формирования Украины, включая ВСУ), а также обеспечивающей их активность военной, информационной, образовательной инфраструктуры;
  • формирование органов народного самоуправления и милиции (обороны и правопорядка) освобожденных территорий, защищающих население от террора подпольных нацистских групп;
  • инсталляция российского информационного пространства;
  • изъятие учебных материалов и запрет образовательных программ всех уровней, содержащих нацистские идеологические установки;
  • массовые следственные действия по установлению персональной ответственности за военные преступления, преступления против человечности, распространение нацистской идеологии и поддержку нацистского режима;
  • люстрация, обнародование имен пособников нацистского режима, привлечение их к принудительному труду по восстановлению разрушенной инфраструктуры в порядке наказания за нацистскую деятельность (из числа тех, к кому не будет применена смертная казнь или лишение свободы);
  • принятие на местном уровне при кураторстве России первичных нормативных актов денацификации "снизу", запрет всех видов и форм возрождения нацистской идеологии;
  • установление мемориалов, памятных знаков, памятников жертвам украинского нацизма, увековечение памяти героев борьбы с ним;
  • включение комплекса антифашистских и денацификационных норм в конституции новых народных республик;
  • создание постоянно действующих органов денацификации на период 25 лет.
  • Союзников по денацификации Украины у России не будет. Поскольку это сугубо русское дело. А также поскольку искоренению подвергнется не просто бандеровская версия нацистской Украины, но в том числе и прежде всего западный тоталитаризм, навязанные программы цивилизационной деградации и распада, механизмы подчинения сверхвласти Запада и США.
    Для проведения плана денацификации Украины в жизнь России самой придется окончательно расстаться с проевропейскими и прозападными иллюзиями, осознать себя как последнюю инстанцию защиты и сохранения тех ценностей исторической Европы(Старого Света), которые того заслуживают и от которых Запад в конечном счете отказался, проиграв в борьбе за самого себя. Эта борьба продолжалась весь ХХ век и выразилась в мировой войне и русской революции, неразрывно связанных друг с другом.
    Россия сделала все возможное для спасения Запада в ХХ веке. Она реализовала главный западный проект, альтернативный капитализму, победившему национальные государства — социалистический, красный проект. Она раздавила немецкий нацизм — чудовищное порождение кризиса западной цивилизации. Последним актом русского альтруизма была протянутая Россией рука дружбы, за что Россия получила чудовищный удар 1990-х.
    Все, что Россия сделала для Запада, она сделала за свой счет, приношением величайших жертв. Запад в конечном счете отверг все эти жертвы, обесценил вклад России в разрешение западного кризиса, решил отомстить России за ту помощь, которую она бескорыстно предоставила. Дальше Россия пойдет своим путем, не волнуясь о судьбе Запада, опираясь на другую часть своего наследия — лидерство в глобальном процессе деколонизации.
    В рамках этого процесса у России есть высокий потенциал партнерских и союзнических отношений со странами, которые Запад угнетал столетиями и которые не собираются снова надевать его ярмо. Без русского жертвоприношения и борьбы эти страны бы не освободились. Денацификация Украины есть в то же время ее деколонизация, что предстоит понять населению Украины по мере того, как оно начнет освобождаться от дурмана, соблазна и зависимости так называемого европейского выбора.
    * Экстремистская организация, запрещенная в России.

    Потуги російської армії на початок 2022 року

    Вартість однієї ракети "Калибр" - 6,5 млн $
    Вертоліт Мі-8 – 8-14 млн.$
    Вертоліт Ка-52 – $20 млн
    Танк Т-90АМ – $ 4,5 млн
    Танк Т-72. – Орієнтовна ціна близько $ 3 млн
    Десантний літак Ил-76 86 млн. дол
    Літаки Су-25 – $11 млн Су-30 – $33 млн Су-34 – $36 млн Су-35 – $ 40-65 млн
    Самохідна гаубиця 2С19 "Мста-С" – $620 тисяч
    БМП-3 – Приблизно $2,4 млн
    БТР – Приблизно $1-2 млн

    Армія РФ

    Військової авіації – 4 150
    Балістичні ракети – 1560 (мах 16 000 км)
    Ударні вертольоти – 540
    Винищувачі – 760
    Ракетні установки – 3 800
    Танки – 13 000

    Майбутня шокова географія розпаду Російської Федерації

    распад-россии2

    «Великі географічні відкриття» робилися європейцями з 16 століття – тоді експедиції іспанських торгових факторій віднайшли Америку. У цей же час на сході Європи Московія і собі робила «великі географічні відкриття». Робила це також для торговельного зиску, але кількість відкритого і формально поглиненого залишалася незбагненним навіть для найбільш освічених часів Російської імперії ХІХ століття.

    Власне, осягнення та освоєння формально захопленого Москвою у Азії з часів Христофора Колумба почалося тільки більшовиками – у 1920-тих роках. Український політолог Юрій Липа показує це на простому прикладі: одна з червоних московських експедицій відкрила у наново завойованому Східному Сибіру цілу гірську гряду, з піками на 3 тисячі метрів заввишки! Про неї не знали ні цар Петро Перший, який формально володів цієї грядою, ні його нащадок імператор Микола ІІ, що любив мандрувати по неозорій Росії, де був і Арарат, і саамські сейди, і Почаївська Лавра, і камчатські гейзери.

    Але справжнє більшовицьке відкриття ХХ століття – це політична історія країн, які колись захопила Московська імперія. Звісно, мова не про Польщу, Україну, Фінляндії чи Естонію, незалежницькі рухи яких були відомі на 1917 рік практично усій Європі. Більшовики у себе в тилу відкрили до сорока нових країн – Башкортостан, Бурятію, Карелію, Інгерманландію, Калмикію і навіть Марій Ел, Удмуртію, Комі та Хантію іще більше «екзотичних». Всі вони зі зброєю в руках заявили про право на власну державність.

    Після серії нових завойовницьких воєн, яку більшовики назвали облудливим терміном «громадянська війна», сяку-таку федеративну державність отримали лише 25 із них – у формі республік і округів. Але й така, багато в чому симулятивна державність, дана більшовиками не через їх любов до «самовизначень народів» чи політико-адміністративніих експериментів. Ні, приз у вигляді «національної республіки» отримував тільки той, хто узяв до рук зброю. Так, усі 25 воєн проти майбутніх «республік» зрештою виграла Москва. Як класичний переможець, Росія самостійно визначала їх кордони.

    Наприклад, повстала Карелія отримала в РСФСР лише третину свого – 2\3 її території віддано Ленінградській, Вологодській, Новгородській та Мурманській областям. А повсталу і приборкану Саха-Якутію – після російсько-якутської війни 1918-1920 років – відрізали від виходу до Тихого океану. Такі от територіальні «контрибуції» з «братніх народів». Винятків не робили нікому. Саами і вепси, які по-доброму просили у Москви хоч національний округ, не отримали нічого. Слабких і беззбройних більшовики не шанували.

    Теперішня Російська Федерація успадкувала оту більшовицьку географію – вона досі має 21 «національну» республіку, 4 «національні» автономні округи та одну «національну» область з-посеред 83 суб’єктів РФ. Ці «особливі регіони» ніколи не давали спокою Москві – вони були явним свідченням військової доблесті підкорених народів.

    Хто ж такі «русскіє» у цій боротьбі націй на території колишньої Російської імперії? Жертва чи спільник більшовиків? Більшовики, будуючи нову фабрику визиску підкорених народів у 1920-тих, зберегли «русскіх\росіян» у базовому «імперському кластері». Русскіє й не дуже заперечували. Відтак, більшовицький режим по факту відчужував території – від Саха до Карелії – саме в інтересах русскіх. Так само діяла пізніше і нова, путінська Росія.

    Після 1991 року Москва анексувала на користь «безнаціональних» суб’єктів РФ чотири автономні округи. Але далі не пішла. Не ризикнула. Казань, Уфа, Якутськ, Сиктивкар, Улан-Уде, Майкоп, Йошкар-Ола – це не «фейкові» столиці фейкових держав. Це лише вершечок шокової географії Росії, яка існує невидимо, але скріплена видимою кров’ю євразійських націй.

    Шокова географія Російської Федерації має ще одного невидимого героя. Це загадковий «русский чєловєк». Хто він – власник чарівної імперської палички?

    mapa

    Русскіє не мають жодного окремого статусу в Російській Федерації, і не мали його в СССР. Це не заважало їм де-факто бути власниками цієї держави і контролювати всі народи, які мають «національні республіки» в сучасній РФ. Що це за феномен? Наприкінці я спробую його пояснити, а відтак дещо запропоную самим русскім – окремо в Азії та окремо в Європі.

    Спочатку коротко про географію російської Азії.

    Східний Сибір.

    1374014253_novaya-karta

    Російська Федерація – це 60 тисяч кілометрів зовнішніх кордонів. У цьому грандіозному обширі тонуть країни, які територіально утричі більше за Україну. Так у східному Сибіру – Саха-Якутія. Бурятія, Тива та Зелений Клин – три інші спадкоємці цієї частини РФ. Існує ще один – великоруський автономіст із проектами Сибірської Республіки, який претендує на збереження старих, домінантних позицій європейських мігрантів на всьому пост-російському просторі Азії. Хоч схильний приховувати таку настанову за традиційною риторикою «братерських взаємин» і простувато-підступного «договоримся».

    Доля Саха-Якутії на постросійському просторі, після Путіна, корелюється її роллю в північно-східній Азії у ХХ столітті. Завойована Москвою 1920 року, новостворена Якутська АССР змогла набути найбільшу територію – з виходом до Льодовитого океану. Якутія зберегла неформальне лідерство серед палеоазійських країн Росії – як на захід від своїх кордонів, так і на схід, до Чукотки і Камчатки. Після Путіна, у сценаріях дезінтеграції РФ, вона претендуватиме на повернення собі побережжя Охотського моря на сході, на півдні – на спільний кордон із Бурятією, на півночі набуде спільний кордон з Канадою, можливо успадкувавши дискусію про долю знаменитого шельфу на північному полюсі.

    Експерти із геополітики східного Сибіру говорять про можливість інтеграції в Саха усіх постросійських територій, включно з українським Зеленим Клином, який мусить отримати в Саха гарантії своєї ідентичності і залишитися в своєрідній співдружності українських держав Євразії – Жовтого Клину у Поволжі, Сірого Клину у Західному Сибіру та, власне, Зеленого Клину, де українці представляють НЕ МІСЬКИХ СОВЄЦЬКИХ ЕМІГРАНТІВ, А РІЛЬНИЧУ ЦИВІЛІЗАЦІЮ з потужними демографічними ресурсами та сильною ідентичністю.

    Хтось із німців сказав: українці – це британці Сходу. Малася на увазі аналогія держав-колоній Великої Британії – Австралії, Нової Зеландії, ПАР, та держав-колоній України – Жовтого, Сірого та Зеленого Клину.

    Зелений Клин мусить знайти форму співіснування у пост-російському просторі з новоутвореними державами, інакше переговори про гарантії суверенітету для Зеленої України слід буде здобувати або в Китаї, або в Японії. У складі Сибірської, де-факто «великоруської» держави, Зелений Клин може сподіватися хіба на долю Квебека в Канаді.

    Бурятія. Спроба дезінтегрувати у 2000-их роках не вдалася. Ліквідовано два національні округи. Але Байкал залишається де-факто внутрішнім бурятським озером, хоч ця реальність не формалізована. Іркутська та Читинські області – набуток Бурятії. Тива автоматично відновлює державну незалежність, втрачену 1944 року.

    Західний Сибір.

    Формально – Ханти-Мансійський округ, який представляє фіно-угорський світ, основна частина якого розташована у Європі. На заході Ханти-Мансійський округ – Югра обмежений Уралом, на Сході контактні зони угрів та палеоазійських народів сягають Єнісею. Критичний ступінь колонізації в ХМАО наступив у 1960-тих роках. Так, у 1920-тих співвідношення приїжджих та корінних народів – мансі та ханти – було один до одного. Зараз один корінний проти 50 мігрантів.

    Потужна нерільнича українська громада ХМАО інтегрована в російські міста-колонії. З точки зору стратегій, українська частина населення ХМАО по факту є такими собі агентами Газпрому – як головного роботодавця та замовника колонізації Югри і суміжної Ненії.

    Попри це хантийські та мансійські націоналісти добилися для величезних територій статусу «родових угідь», на яких невільно вести видобуток копалин. Існує фінансовий ресурс для створення на території Округу Югорської державності, яку, до речі, ідеологічно та дипломатично підтримає Угорщина.

    Географічно південні межі Югорії – це анклави комі, ерзянських та білоруських поселень, які складають також північну периферію Сірого Клину – ще одної української «Австралії» у російському Сибіру. Попри маргінальність теми західно-азійської України, потенційно проект «Сірий Клин» має більший геополітичний та практичний інтерес, ніж далекосхідний Зелений Клин, якому наразі просто повезло з «популяризаторами».

    Сірий Клин – це 460 тисяч квадратних кілометрів. Найбільші міста Омськ та – периферійно Новосибірськ. Неформальна столиця – Славгород. Політична історія Сірого Клину написана ще 1947 р. Автор – Тимофій Олесіюк, видав у Женеві монографію «Українська колоніальна держава в Азії. Сіра Україна». З тих пір тільки у журналі «Сучасність» в 1993 році друковано нарис про політичну історію Сірого Клину.

    2\3 Сірого Клину зараз перебувають у складі Казахстану, що стало додатковим чинником дезінтеграції української колонії. У постпутінський час можливі варіанти інтеграції всього Сірого Клину до Казахстану та виникнення, власне, Югорсько-Казахстанського кордону. Тут дії України мають бути аналогічними з Зеленим Клином – у тюркських держав слід вимагати гарантій автономії українських рільничих територій.

    Східна Європа. Країни Казанського ханства.

    Шість країн колишнього Казанського ханства, Волзької Булгарії, які всі мають статус Республік в складі Федерації і представляють, разом із Кавказом, анклав фактично сформованих націй. Татарстан, Башкортостан, Чувашія чекають лише слушного часу для повного унезалежнення, яке відбудеться без загрози «креолізації» місцевих еліт та перетворення нових держав на копії Росії.

    Окремо слід виділити чотири фіно-угорські країни волзького анклаву, які водночас інтегровані у цивілізаційну проблематику північної Європи – це Удмуртія, Марій Ел, Ерзянь Мастор та Мокшанія – дві останні перебувають у спільній Республіці Мордовія. (Мордва – єдина пейоративна назва, що увійшла у ХХ столітті в офіційні документи РСФСР).

    Тюркські, татаро-башкортські території тягнуться до Самарської області, де на заході межують з територіями Жовтого Клину. Аж до Каспію Волга може стати вододілом між Казахстаном і Жовтим Клином – ще однією рільничою колонією-кантоном українців із власною регіональною ідентичністю.

    До речі, про наявність Жовтого Клину були добре поінформовані німці у Другу світову. На карти Рейхскомісаріату Україна ці території включені до його складу, так що північні межі стикалися з територіями Ерзянь Мастор – найпівденнішої фіно-угорської країни світу.

    Тема географії Кубані, Казакії чи пак Донщини – поза темою цього тексту. Зауважу, що проблеми «шокової географії» Кавказу тепер практично не існує. Завдяки класичній російській літературі та останнім війнам в Ічкерії, Грузії, Дагестані та Осетії кожен зацікавлений може легко скласти реальну картину цих територій і зрозуміти їх перспективи.

    Фіно-угорські країни

    Насправді саме тут починається справжня шокова географія. Бо пролягає вона по серцю «русского народа»та його національних міфах.

    Докладна інформація про розселення фіно-угорських народів у ІХ–ХІ ст. міститься у працях Нестора Літописця. Його відомості про фіно-угорський характер нинішнього етнічного центру росіян підтверджуються та розширюються сучасними археологічними і лінгвістичними даними.

    На початок XVII ст. Московське князівство складалося майже виключно з фіно-угорських земель, – слов’янські землі Москва мала лише на своєму південному та північному заході. Власне, це були східні окраїни Бєларусі та України. Отже, основних успіхів у процесі «збирання земель» Московія досягала саме на фіно-угорських теренах. І у XVII ст., і сьогодні ці терени не були і не є анклавами у слов’янському морі, – на величезних обширах від Кольського півострова до Воронежа та від Пскова до Єнісею вони становлять суцільний і «міцно зшитий» фіно-угорський континент. Після анексії у 1809 р. Фінляндії Російська імперія об’єднала у своєму складі усі фіно-угорські народи світу (за винятком лише центральноєвропейських угорців). Уперше з часів доісторичного розсіяння фіно-угрів вони почали жити під одним державним дахом.

    Після розпаду СССР Російська Федерація набула ще більшого, якщо можна висловитися, вигляду фіно-угорської країни. Однак політичний вплив етнічних фіно-угрів на сучасну Москву обмежується їхньою внутрішньою різновекторністю. Зараз у Росії існують чотири великих анклави фіно-угорських народів, які прагнуть регіональних утворень та мають відповідно різні геополітичні центри тяжіння.

    Перший, фіно-балтський, складається з Карелії, Іжорії, Вотландії, Інгерманландії, Вепсландії та Країни Сето. Окремо в цьому ряді стоїть Східна Саамі, яка разом із Кольським півостровом тяжіє до інтеграції в Шведську та Фінську Саамію.

    Другий анклав, фіно-волзький, складається з Ерзяньмастор (Мордовія), Мокшеньмастор (Західна Мордовія), Мещерії та Марій Ел. Сюди ж відноситься і мертва нині мурома, – спершу асимільована ерзянами, тобто мордвою, а потім добита суздальськими окупантами.

    Третій анклав – фіно-пермський. Це Удмуртія, Бесермянія, Комі та Комі-Парма.

    І, нарешті, уральський анклав складають ханти та мансі, які нині не лише асоціюються з малочисельними нефіно-угорськими народами Півночі, але й роблять спроби інтегруватися в їхні громади.

    Окремо стоять три фіно-угорські країни, які офіційно вважають неіснуючими, а народи – мертвими, чи літописними. Це Мерямаа (або Неро), Мещера і Мурома.

    У докторській дисертації українського філолога, член-кореспондента Національної Академії Наук Ореста Ткаченка «Мерянский язык», виданої 1986 року, зазначено: сучасні «русскіє» – це де-факто фіно-угри, оскільки живою мовою спілкування ядра «русскіх» була одна з фіно-угорських – мерянська. Фактично, русскіє в центральній Росії – це фіно-угри, які говорять однією з слов’янських мов.

    Остання бабця, що розповідала немовляті казки мерянською мовою, померла на межі XVIII та XIX ст. А втім, у вельми примітивних діалектах колись велика мерянська мова проіснувала до середини ХІХ ст. Потужний мерянський субстрат зберігся в мові сучасних мерян Костромської та Володимирської областей.

    Мерянія була самодостатнім фіно-угорським материком з розвиненою культурою і господарством. Сьогодні існують напівсонні мерянофільські гуртки у Костромі, Ростові та Суздалі, які можуть слугувати певною базою для відродження мерянської цивілізації.

    Русскіє – це фіно-угри. Для українців розуміння цього факту має виняткове прикладне значення. Адже цей факт кладе край ключовим ідеологічним маніпуляціям Москви, яка одноосібно претендує на спадок Київської держави, вибудовуючи свої претензії, ґрунтуючись на хибно витлумаченому походженні. 2014 року ця позиція актуалізувалася у прямій війні проти України – цілком колоніальній у своїй суті. Проте послуговуючись слов’янськими міфами, Москва інтерпретує і цю війну як «громадянську», де нібито воюють слов’яни зі слов’янами.

    Цілком анахронічними, або ранньомодерними, є у самій Росії такі уявлення про «природу воєн». Але оскільки ці погляди мають потужний вплив на масову свідомість громадян Російської Федерації, то популяризація фіно-угорського походження самих «русскіх» здатна істотно знизити конфліктний потенціал між Україною та РФ.

    В цілому ж для гармонізації взаємин зі Сходом та досягнення сталого миру, українська політична еліта має запропонувати власне «русскім» дві великі дорожні карти: європейській частині Російської Федерації – фіно-угорська ідентичність (без Кавказу і Кубані), для азійської частини Російської Федерації – сибірська ідентичність, яка має бути збалансована з національними державами якутів, бурятів, тивінців та українців Зеленого Клину.

    Київська русь. КартаLEMh9BYhHCg

    Pозділ: • Загальні •
    Переглядів: 22
    Опубліковано: 28.05.2022 14:21
    Оцінка: (0)
    Обговорення. Всього коментарів: 0
    Оцінити цю статтю: 

    На сайті мало коментарів, тому просимо брати активнішу участь в обговоренні.

    Максимум переглядів: Статті●Календар городника на 2021-2022 рік (28490)●●Неврит лицьового нерва: лікування в домашніх умовах (16601)●●Короткий астрономічний календар на 2021-2023 рік (14358)●●СОЛОНЕ ТІСТО. ЛІПЛЕННЯ. (14132)●●Календар дат та подій (8702)●●Ігри на роздягання. (8026)●●Список безкоштовних конструкторів сайтів. Зробити сайт безкоштовно (6851)●●Прошивка тв-тюнера. BISS ключі. (6006)●●Як зробити сайт популярним? (4603)●●ЦІКАВА АСТРОНОМІЯ: Цікаві факти про космос (4470)●●МОВНІ ЗАГАДКИ (4325)●●Цікаві сайти та корисні посилання (4146)●●Віртуальні дівчата на робочий стіл (4085)●●Шукаю роботу (3878)●●Комп'ютери майбутнього. Пeрсональні комп'ютери (3804)●●Скільки сайтів в інтернеті? (3668)●●Правила етикету (3621)● Матеріали●Народні прикмети про погоду (10859)●●СВЯТО ВРОЖАЮ (6130)●●Математичні головоломки (6024)●●Визначні місця України у фотографіях (5211)●●Фізика майбутнього (4621)●●Терміни зберігання харчових продуктів (4135)●●HTML, CSS, PHP, JavaScript, SQL (4066)● Публікації●Календар знаменних та пам'ятних дат в 2020-2022 році (40610)●●Пояс Койпера і Хмара Оорта (10237)●●Скільки води на Землі? (9688)●●Українські обереги (легенди) (8897)●●ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з МАЛЮВАННЯ (7294)●●Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва (5427)● Сторінки●Календар знаменних і пам'ятних дат для школи (135329)●●Головна (110091)●●ХРИСТОС ВОСКРЕС (10264)●●Різдво Христове (7736)●●День народження (5609)●●З Новим Роком (5498)●●Цікаві тести (4454)●●Гороскопи (4325)●●Тести iq (продовження) (3899)●●Логічні ігри (3886)●●Фізика і інформатика (3813)●●Стрілялки (3656)●

    Зіграйте ПАЗЛ 15


    Життя кожної людини – це шлях до самої себе
    Надіємось на кращий 2021 рік.
    Вітаємо всіх відвідувачів сайту і

    бажаємо мирного неба та гарного відпочинку.
    (Адміністрація сайту)

    НАШ САЙТ БЕЗ РЕКЛАМИ!!! 

    Слухайте! Ніби в чарівному сні,
    В школі сьогодні сіяють вогні.
    Музика тут вже лунає і сміх,
    Вечір у школі, вечір для всіх. 

    • Якщо, ви капнули на одяг жир і у вас під рукою немає ніякого засобу для виведення плям, посипте пляму сіллю. Міняйте сіль кілька разів до тих пір, поки пляма не зникне.
    • Щоб отримати з апельсина або лимона більше соку, покатайте їх по столу перш ніж розрізати
    Підтримайте нас, розмістивши нашу кнопку в себе на сайті. Код:
    Жарти, анекдоти, висловлювання
    Які галузі знань вам подобаються? (Можна вибрати кілька пунктів)



     Результати
    Відповідей: 97 ♥ Коментарів: 0Інші опитування
    Сонячний календар

    Сонце сьогодні

    Новини сайту
    Втрати російської армії Актуальні політично-суспільні навини в Україні.

     29.01.2021 12:54

    За 2020 рік і кінець 2019р.

     07.06.2019 10:57

    Випускниця Несвічівської ЗОШ Муха Юлія - чемпіонка Європи 2016 та 2017 року з армреслінгу серед юніорів!!! Відео. ...

     25.05.2017 16:51

    ЛУЦЬК УНІВЕРСИТЕТ Факультет інформаційних систем, фізики та математики.

     01.09.2016 19:22

    Матеріали сайту
    Деякі фішки для полегшення веб-майстрам при розробці інтерактивної частини сайту ...

     18.05.2021 21:50

    Обфускація - це процес, в результаті якого код програми набуває вигляду, важкого для аналізу.

     29.11.2019 17:11

    Медіана трикутника — це відрізок, який з'єднує вершину трикутника з серединою протилежної сторони.

     13.07.2019 00:56

    ONLINE Base64 конвертер зображень та файлів.

     12.07.2019 17:42

    Приклади красивих css градiентів i svg для сайту. ...

     23.06.2019 22:04

    Публікації
    Захоплюючі краєвиди з висоти пташиного польоту Віртуальна подорож по різних куточках планети (фото + текст).

     22.06.2022 21:09

    Фізика: всі основні формули Основні формули з шкільного курсу фізики, які повинен знати кожен...

     12.06.2022 14:48

    Найбагатші країни світу несуть відповідальність за глобальний добробут і економічний прогрес, їх валовий внутрішній продукт (ВВП) настільки високий, що гарантує їм стабільну позицію серед наймогутніших країн світу протягом десятків років.

     27.04.2021 01:33

    На свята не прийнято сидіти вдома.

     08.12.2019 13:00

    Завершується епоха Hubble – у 2021 на орбіту виведуть телескоп Джеймс Вебб Телескоп Джеймс Вебб повинен замінити орбітальну ста...

     15.10.2019 18:15

    Хто на сайті
    Адміністратори: 0
    Зареєстровані: 0
    Гості: 4
    Всього: 4
    Список користувачів

    Переглядів: 873442
    Ваш IP: 44.192.94.86
    Підтримайте проект фінансово, перевівши кошти на рахунок 5168757373477324

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА!

    Втрати російської армії станом на 27 червня 06:00

    Особовий склад Особовий склад ~ 35000 +100
    Танки Танки 1552 +20
    Бойові броньовані машини ББМ 3687 +28
    Гармати Гармати 771 +7
    РСЗВ РСЗВ 243 +0
    Засоби ППО Засоби ППО 101 +2
    Літаки Літаки 217 +0
    Гелікоптери Гелікоптери 184 +0
    Автомобільна техніка Автотехніка і цистерни 2575 +11
    Кораблі/катери Кораблі/катери 14 +0
    БпЛА ОТР БпЛА ОТР 636 +6
    Спеціальна техніка Спеціальна техніка 60 +0
    Kрилаті ракети Kрилаті ракети 139+0
    Полонених Полонених ∼500
    ГРАФІКА
    Радіо FM online
    Місяць сьогодні
    Місяць сьогодні
    Опитування
    Вам подобається наш сайт?
     Результати
    Відповідей: 60
    Коментарів: 0
    Фото
    Календар
    Дата:
    Ви користуєтесь броузером ||
    При передруці та використанні матеріалів САЙТУ на інших ресурсах та публічному представленні, обов'язкове відкрите гіперпосилання на наш сайт (першоджерело) або дозвіл адміністрації.
    Сайт працює на UACMS
    Пошта:
    © Copyright. Всі права захищені
    Несвіч-Городище2-Посада
    ©UACMS 2008 - 2022 seo checker Protected by Copyscape MYIP INFO ↓ Similarweb info ↓ seranking ↓
    Сторінка згенерована за 0,2888 с. Шаблонізатор: 0,0061 с. Інiціалізація ядра: 0,0905 с. Пам'ять: 14,00Мб./128M. БД: 19 запитів за 0,0882 с. ( PHP: 69% БД: 31% )
    К-сть відвідувачів по країнах
    Ми - довго запрягаємо, швидко їздимо, і сильно гальмуємо.
    Україна Google:29.06-01:45 || Yandex:10.06-17:50 || Bing:--
    Персональний сайт Куриляка Владислава Едуардовича

    Д
    О
    П
    О
    М
    О
    Г
    А

    ПОКИДАЄТЕ САЙТ?

    Почитайте ще щось, адже у нас стільки всього цікавого!
    До Вашої уваги статті, матеріали, публікації,калькулятори, красворди, онлайн-ігри...!

    +