За останні роки слабкі позиції української мови в Україні ще більше послабшали, а російська не лише й далі домінує, а й наступає.
Можемо припустити, що причиною парадоксу є свідоме збільшення толерантності україномовних громадян до вживання російської так подіяли на нас тези про необхідність почути Донбас , піти на компроміс заради єдності народу і таке інше.
Результат, утім, очевидний - частка російської мови в інформаційному просторі країни, як і в спілкуванні між людьми, зросла. Останні результати засвідчують не лише поглиблення російської мовної окупації, але також і те, що це є реальною загрозою безпеці України як незалежної держави.
Російськомовні українці суттєво більше за україномовних піддаються на вплив пропаґанди РФ. Серед україномовних рівень підтримки незалежності України 90%. Російськомовних громадян, які переконані, що Україна не має бути самостійною державою, більше 50%.
Тепер гляньмо, скільки ж серед вдома розмовляють українською, а скільки російською. У цьому моменті доречно нагадати деякі давно відомі дані. Українську мову вважають рідною більшість мешканців 22 з 27 реґіонів України від 98,3% населення Тернопільської області до 50% Запорізької. У Києві цей показник становить 72%.
Водночас ті, що вважають українську мову рідною, опинилися в меншості у деяких реґіонах. Це зокрема Одеська (46,3%), Луганська (30%), Донецька (24,1%) області. При тому серед етнічних росіян, що проживають в Україні, своєю рідною мовою українську вважають лише 4%. Серед українських етнічних поляків таких, до прикладу, 71%.
Чи не найбільш відчутний вплив має телебачення, а воно у нас далі є одним з інструментів русифікації українців будь-якого віку, починаючи з дитячого. Через екрани телевізорів мільйонам людей нав язується російська мова і підтримується меншовартісний статус української. У прайм-тайм найрейтинґовіших телеканалів частка російської мови в ефірі становить 44%, а української 30%. Кількість двомовних ефірів зросла.
На радіо ситуація з україномовним продуктом виглядає ще гірше. В ефірі провідних радіостанцій, з усіх пісень, що лунають у прайм-тайм, лише 6% українською мовою. Водночас пісні російською мовою становлять 40% від загальної кількості. Частка газет, що видаються українською мовою, становила у 2015 році 29%. З журналами та іншими періодичними виданнями ситуація ще показовіша: 10% від загального тиражу українською мовою.
Аналіз даних від Книжкової палати України показує, що серед надрукованих протягом року книг лише 55% видані українською мовою, причому більшість з них навчальна література, а масований імпорт книжкової продукції з Росії у кілька разів перевищує випуск книг в Україні. І якщо відсоток українських книг залишається незмінним, то в абсолютних цифрах відбувається зменшення числа книг, виданих в Україні.
А що в освіті? У формально українських школах, зокрема на сході та півдні країни, виховна робота, а почасти і навчальний процес де-факто здійснюється російською.
Як правильно зазначив Остап Дроздов на телеканалі ЗІК: російськомовні - запорука війни в Україні. І хоч Російська війна проти України не має нічого спільного із "захистом" російськомовного населення, про що говорить Кремль, ми чудово розуміємо, що Росія не та країна, яка так просто віддає свої колишні колонії. На цьому тлі важко сперечатись з Іриною Фаріон яка заявила, що російськомовне населення України "притягло" у країну війну. Їхні представники із регіоналів і комуністів вже багато років обгаджують нас із екранів російських телеканалів. А що тут дивуватись, деякі із тих, що залишились, і зараз насмілюються висловлювати антидержавні гасла, а на це ніяк(або дуже мляво) не реагує ні влада, ні суспільство. Здається, що до тих пір, поки всі «перевертні» на кшталт «зеленських» не заговорять хоча б у ефірі українською, війна не тільки не зупиниться а й пошититься на інші території. А як брехлива влада запитає їх, чому вони не виконують статтю конституції про державну мову, коли сама паплюжить конституцію? В такій ситуації не дай бог прийти до влади проросійським силам (а вони вже не раз були за роки незалежності!!!) і плакала наша незалежність.