З моменту хрещення Київської Русі всі київські митрополити призначалися Константинополем (єдиний виняток - призначення Ярославом Мудрим у 1051 році русина Іларіона на короткий час). Надалі Константинопольський патріарх відновив своє право Київську митрополію. Після розорення Києва монголами у 1240 році, духовенство переїхало у місто Володимир на Клязьмі, проте і надалі іменувалися Київськими. У 1448 році московські єпископи самовільно проголосили рязанського єпископа Іону «митрополитом київським», що привело до розриву із вселенським православ'ям та ізоляції на 141 рік. До 1589 року Московська митрополія ніким не визнавалася. В 1588 році Константинопольський патріарх Єремія ІІ Транос прибув до Москви, де був ув’язнений царем Борисом Годуновим і звільнений через 6 місяців після згоди визнати автокефалію московської церкви, а її очільника – патріархом. В 1686 році за 200 червінців та 120 соболів константинопольський патріарх Діонісій передає московському митрополиту право призначати Київського митрополита.
Згодом Діонісія за цей вчинок церковний суд позбавив священичого сану, посади «вселенського патріарха» та присудив до довічного ув’язнення в келії монастиря. З 1721 року Петро І для контролю над Святійшим Синодом ПРЦ створює посаду обер-прокурора, який був «оком государевим». В 1932-1937 рр. Сталін проголосив «Безбожну п’ятирічку», в результаті якої було закрито 70 єпархій, арештовано 40 архієреїв (в архієрейському служінні залишилося тільки 4), закрито 95 % церков, конфісковано всі цінності. В 1943 році рішенням Сталіна створена РПЦ під чуйним контролем НКВС. В 2015 році в Бєлгородській області в храмі РПЦ було освячено ікону Сталіну. 2018 рік – Константинопольський патріарх відкликав дозвіл московському патріарху призначати митрополита Київського. На офіційному сайті Московського патріархату дуже гарно підкреслюють "самостійність" УПЦ МП. Ключові слова - в "составє Московского патріархата"...

PS:

УПЦ (МП) активно працювала на зрив європейської інтеграції України. Православна церква Московського патріархату протягом останніх 7 років невпинно розповідає всьому світу про жахливу міжрелігійну ситуацію в Україні та про утиски та дискримінацію УПЦ (МП). Як окрему церковну структуру «УПЦ МП» не визнає жодна помісна православна Церква світу, а її єпископів вважають єпископами РПЦ. Ще з 2014 року Митрополит Онуфрій робив, чимало суперечливих вчинків, а під час повномасштабної війни — і ще більше. Так, 9 травня 2015 року Митрополит не встав, щоб вшанувати пам’ять Героїв України, загиблих в АТО, чиї імена зачитували у Верховній Раді. А 20 серпня 2022 року в Києво-Печерській Лаврі він благословив російських військовополонених. Очільник УПЦ МП побажав їм многая літа, подарував молитовники й шоколадки окупантам, які вбивали українців.

Чому РПЦвУ — небезпечна?

Роками РПЦ виховувала «церковну агентуру», яка поширювала імперіалістичні наративи про Росію та необхідність повернення до її складу України, Білорусі та Молдови. Результати дії цього плану бачимо й досі: у РПЦвУ або так званій УПЦ МП багато священнослужителів з антиукраїнською позицією. Скандальні викриття таких «духовних осіб» регулярно з’являються в медіа.

Виготовлення й торгівля зброєю, розбещення неповнолітніх, сприяння й ресурсна підтримка війни РФ в Україні ще з 2014 року — все це у переліку «здобутків» РПЦвУ. Парадоксально, що зараз, під час повномасштабної війни, російські військові нищать храми по всій Україні, зокрема й ті, що належать до «УПЦ МП». Очільник РПЦ — Патріарх Кирило — відкрито підтримує повномасштабну війну РФ в Україні.